Братство чомусь почало яро постити параграфи зі своєї Конституції кожного дня, певно з наміром зрештою репостнути її всю. Це що мені тепер – і до цього параграфу писати коментар? Браття, прєкратітє. Астанавітєсь.
Я не хочу писати критику документу, який ніби-то описує устав Ложі, але є, по суті, наївним виразом недосяжного ідеалу. Я ліниве і безвідповідальне чмо, я хочу цілими днями гратись Dorfromantik або Oxygen Not Included і щоб мене накормила якась бабушка пшеничною крупою чи котячим кормом. Голубів і котів вони кормлять. А мене – ні. Негуманно.
Про Ложі.
"Ложа є місцем, де Вільні Муляри збираються і працюють; звідси - Ложею іменуються і збори, або належним чином організоване товариство Вільних Мулярів, і кожний брат повинен належати до якоїсь Ложі і підкорятися її Внутрішньому Регламенту, а також Генеральному Регламенту. Ложа носить місцевий або об’єднаний характер, що найкраще всього можна зрозуміти, відвідавши її, а також ознайомившись з Регламентом Генеральної, або Великої, Ложі, що додається до Конституції. В давнину жоден Майстер або Брат не мав права не прийти на Ложу, особливо в тому випадку, якщо був завчасно про неї попереджений і без серйозної поважної причини, після розгляду якої Майстер і Доглядачі не дійшли б висновку про те, що сувора необхідність перешкодила його присутності. Люди, що приймаються в члени Ложі, повинні бути доброчесними і правдивими, вільно народженими, зрілого і розумного віку; вони не можуть бути данниками і ленниками, жінками, а також вони повинні бути людьми не розбещеними і ославленими в суспільстві, а тільки доброї слави" - Конституція Андерсона
Я писав про неможливість прийому до Братства атеїстів, але виявилось, що певні устави допускають атеїстичний світогляд у кандидатів на посвяту. І навіть посвячують жінок 😱 😱 😱
Я писав про велику дружбу між масонами і світською владою, але натомість сплила версія, що масони підтримували соціалістичну революцію (там правда потім щось пішло не так, і владу захопили більшовики).
Отже, ні перший, ні другий параграф Конституції Андерсона не зберегли актуальності. До третього параграфу я уже підходжу упереджено. Я уже готовий заявити, що від цього параграфу можна не ждати відповідності реальності. Напевно, так воно і є?
Одна з обов'язкових умов прийому в Братство – вільне волевиявлення кандидата. Оці "данники і ленники", визначення, які мені довелось всупереч власній Волі гуглити, це залежні люди; ті, хто представляє волю чи інтереси покровителя. І це важливий момент. Братству важливо, щоб зсередини ніхто не лобіював волю невідомої особи, яка не є членом Братства, що дуже природно.
З іншого боку, якщо в нас є пусте місце під параноїдальні підозри, Братство просто прагне монополізувати вплив на індивідуальних учасників: "будьте незалежні в своєму волевиявленні... від усіх крім нас". Це так, сюжетик в газету Совершенно секретно.
Жінок же традиційно не допускали до зборів через їхню залежність від чоловіків. Хотілось би вірити, що винятково через це, а не через брєдні апостола Петра.
Міняються часи, міняється культурне середовище; і тепер може бути й так, що чоловік залежить від жінки.
І це дуже глибока тема: чи є дещо в душевних устроях чоловіків і жінок, що робить їх докорінно різними? Конкретно ця Констиція може бути прикладом традиціоналістського масонства в тому смислі, що вважає жінок нездатними до управління і/або духовної роботи от просто тому, що в них нема стальних яєць. Тема настільки глибока і складна, без перебільшення, що лишу її на потім.
Декого з Братів могло би образити, що я ставлю під питання їхні устави і цінності. Так само і декого з християн образило б моє висміювання певних їхніх традицій, вірувань і поглядів. Залежно від типу інформаційного метаболізму, хтось моїх жартів і мети моїх жартів взагалі не зрозуміє, сприймаючи їх дуже конкретно і буквально, як чисту неприязнь.
Мої провокації, це наслідок переконання, що будь-яку систему вірувань потрібно сприймати трохи несерйозно. Люди, які надто серйозно сприймають свою систему вірувань, готові за неї убивати і помирати; чинити будь-які звірства, виправдовуючись нічим іншим, як тільки серйозністю системи.
Цінності й вірування не можуть вдосконалюватись, якщо їх вже вважать досконалими і завершеними. Аби певна система росла і розвивалась, завжди мусить бути місце сумніву в її правильності. Я надаю перевагу сумніву із добрим гумором, а не сумніву з фаталістичним усвідомленням, що ніщо ніколи не буде ідеальним.
І з набожним трепетом буду ждати, коли канал Братства опублікує ще один параграф своєї триста-років-нікому-не-цікавої Конституції.