Телеграм-канал Великої Ложі України опублікував (публікації є явищем рідкісним і, відповідно, дуже цінним) витяг із одного з основоположних документів Вільного Мулярства:
Про Бога та Релігію.
Вільний Муляр зобов’язаний, в силу даної їм обіцянки, підкорятися моральному закону; і якщо він вірно розуміє Королівське Мистецтво, він ніколи не стане нерозумним атеїстом або невіруючим вільнодумцем. Але якщо в давні часи Вільні Муляри зобов’язані були в кожній країні належати до релігії саме тієї держави і того народу, серед якого знаходились, якою б вона не була, в дійсні часи вважається більш розумним зобов’язувати їх належати до тієї лиш релігії, в якій є згода між собою всіх людей, залишивши їм самим точно визначати свої релігійні переконання; це означає, що Вільні Муляри повинні бути людьми доброчесними і вірними, тобто бути людьми честі і людьми чесними, без залежності від особистих переконань і конфесійної належності кожного з них, в силу чого Франкмасонство становиться Центром Єднання і способом встановлення істинної дружби між людьми, які – не будь би його – були б розділені нездоланною прірвою.
Я не можу висловити Братству ні однозначної симпатії, ні зневаги, через відсутність ближчого знайомства, але критику очевидних речей навести – якраз мій рівень.
Отже,
- "Муляр [...] ніколи не стане нерозумним атеїстом або невіруючим вільнодумцем",
тому йому лишається
- "належати до тієї лиш релігії, в якій є згода між собою всіх людей, залишивши їм самим точно визначати свої релігійні переконання"
А такої релігії на вибір у майбутнього муляра просто нема. Запитайте в найбільш ліберального батюшки, як він ставиться до вірян інших конфесій і він скаже щось на кшталт "ми праві на 100%, а вони – на 99%". В гіршому випадку (якщо батюшка все-таки доброчесний до останньої букви церковних уставів і, відповідно, неліберальний), вам заборонять їсти чи молитись разом з іновірцями і відлучать від Церкви за причащання в храмі іншої конфесії. Не кажучи вже про спілкування з мусульманами, буддистами, вайшнавами та іншими.
Релігією, що до неї належатиме ініціат, буде скоріше всього, релігія мас. Статистично, в Україні, це буде вірянин православної, греко-католицької чи католицької традицій. Перераховані віросповідання якраз не просувають ідею "згоди між всіма людьми". Вони ділять на "наших" і "чужих". Це не поправиться в майбутньому, бо всі ці релігії догматичні й реформувати їх неможливо без прямого заперечення догми.
Якби ініціата повністю задовольняла його релігійна традиція, він би не шукав можливості вступити в Братство, він був би налаштований радикально проти іновірства і спільнот, які стараються об'єднувати (чи зрівнювати в правах) всі монотеїстичні віросповідання. Так і є: фактично, на офіційному рівні, Церква налаштована проти масонства. (Є винятки: в конкретних уставах масон може бути винятково християнином.)
Отже, середньостатистичний ініціат, що всерйоз зацікавився традицією Вільного Мулярства, уже відкинув частково чи повністю релігійну традицію, у якій народжений, бо та його традиція не дала йому такого розуміння Бога, яким би він був задоволений.
Іншими словами, що зробив ініціат?
Заперечив Бога. Заперечив у тому описі, який йому було запропоновано.
Коли в процитованому параграфі з Конституції Андерсена атеїста означують як нерозумного (саме в тому перекладі), то упускають з виду парадокс, яким віряни дражнять атеїстів, невіруючих. Так от, віряни дражнять атеїстів тим, що якщо Бога немає, то і заперечувати нема чого. Той Бог, якого заперечує атеїст, це Бог описаний традиційними релігіями. Позиція атеїста: "такого Бога, як ви його описали, немає". Атеїст не робить наступний крок і не бере на себе сміливість сказати, а що ж тоді є. Можливо, атеїст би виступив зі своєю версією "Бога".
Але поки що віряни хваляться, що вірять в бублик, а атеїсти – в дірку від бублика.
Атеїст заперечує Бога. Ініціат має сміливість зрадити свою релігійну традидицію і теж заперечує Бога. Абсудність ситуації загострюється тим, що при вступі "кандидат приносить зобов'язання перед Священною Книгою тієї віри, яку він сповідує, це може бути Біблія, Коран, Веди та ін."
Атеїст не висуває свого визначення Бога. Масони не висувають свого визначення Бога, натомість лишаючи кожному ініціату свободу "самим точно визначати свої релігійні переконання".
Масони підтримують кожну монотеїстичну релігію окремо, цим самим ніби-то зрощуючи єдність, але кожна монотеїстична релігія на офіційному рівні різною мірою протистоїть кожній іншій.
Масони з великою повагою ставляться до храмів Божих будь-яких монотеїстичних релігій. Деякі з цих храмів будували представники їх спільноти. Але власної широкої платформи для проповіді "дружби між людьми" у них нема. В цих храмах ви скоріше почуєте проповідь про своїх і чужих.
Тому дивно, що саме у цій Конституції атеїсту, який розчарувався в застарілих визначеннях і традиціях, кидають: "нєєє, ти просто тупой". Це інша форма поділу на своїх і чужих. Заради захисту свого елітарного статусу чи що?
Заради справедливості варто зазначити, що в масонстві є свої розколи і, як вказується в тій же статті на Вікі, існують масонські спільноти, для яких атеїзм чи агностицизм – не проблема.
КРІТІКУЄШ - ПРЄДЛАГАЙ
Традиції окремо, Бог окремо.
Традиціям певною корисно лишатися незмінними впродовж тисячоліть (якщо це, звичайно, не традиція типу "брати в жони побільше дівчат 12-13 років"), тому що вони підкреслюють ідентичність народу і єднають його, несуть історичну цінність тощо. Ми бачили, як ШУМ об'єднав і надихнув українців і як його магічна інакшість від масової попси сподобалась світовій спільноті. Таким традиціям бути незмінними – ОК.
З Богом складніше. Ще Фрейд відзначав (Будущее одной иллюзии), що богослови не ставляться належним чином серйозно до поняття Бога, хоча і вважають це поняття і цю Сутність найвищою цінністю життя.
А атеїзм тим і хороший, що
- поняття Бога в ньому не означене, а значить і не може бути хибним;
- система моральності будується на загальнолюдських цінностях і підкреслює важливість свободи особистого вибору і відповідальності за вибір без приплітання Божої кари чи винагороди.
Вступай в культ здорового ґлузду. Здоровий ґлузд становиться Центром Єднання і способом встановлення істинної дружби між людьми, які – не будь би його – були б розділені нездоланною прірвою.