Кому доброї ночі, а кому доброго ранку.
Діти вже сплять. Даринці завтра до школи. А я поринула з головою в телефон. У день завджи є робота по дому, ввечері час посиденьок за горнятком кави чи чаю, а коли час спати, то я читаю новини. Зазвичай, до чотирьох нулів на смартфоні я здаюсь і засинаю. Але не сьогодні. Чи то кави випила ввечері забагато ( останні дні я пила чай після обіду), чи виною мого неспання є прочитана тривожна новина. Але зараз настрій такий пригнічений.
Я дуже сумую за чоловіком. Діти сумують.
Літо закінчилось. Я не можу сказати, що я фанат літа, я люблю осінь. Але літні дні чи то яскравими барвами чи спекотними і довгими світловими днями, але вони психологічно легше проживаються в умовах стресу.
Хотілося б чути побільше гарних нових. Хотілося б засинати в обіймах коханого. Завжди собі сама говорю, що скиглити не варто, бо є ті, кому гірше в рази. Тому дозволяю собі цю слабкість рідко, бо хочу бути чесною впершу чергу з собою.
Не буду багато писати.
Хочу з вами поділитись просто літніми фотографіями. Фотографіями днів, які минули, але які залишились на згадку.
Так добре бачити усміхнені обличчя діток. Як багато сміху вони нам дарують. Діти і тварини. Це знаєте, така собі фототерапія, як з музикою. Поганий настрій - відкривай фотоальбом і переглянь фото діток.
Гарних усім днів і тихих ночей.
Яскравого вам і радісного життя.
