Ішли ми нещодавно з дітьми по вулиці. Я штовхала візочок з Маркіяном, Даринка була трохи відстала. Прибігає, приносить айстру. "Мам, дивись яка красива квіточка". Я подумала, що вона її через сітку вирвала. "Доця" - кажу, "це ж хтось спеціально посіяв, це ж не польова квітка, культурна. Не можна такі квіти просто так рвати, хіба що вдома у нас ростуть. Де ти її взяла?". Каже: "Ось там" і показує пальцем.
Виявилося, що квіти росли на вулиці, але біля паркана. Формально не на подвір'ї, але повторила, щоб донечка більше не рвала таких квітів. Все ж хтось їх міг посіяти для краси. Багато-хто садить цілі клумби за парканом. В цьому випадку було схоже, що айстри насіялись самі, але все ж.
