Привіт, мої хороші!
Вчора думала цілий день куди мені помандрувати. Дивилася карти, вибирала маршрути. Так як в моєму розпорядженні всього пів дня вільного, то дальше ніж на 40 кілометрів від Тревізо я відлучатися не можу. Тому що потрібен час на дорогу туди і назад. І пооглядати цікавинки обраного мною міста також потрібно пару годин. А ще враховуючи те, що я їду сама і міста для мене незнайомі.
От і врахувавши всі нюанси, я вибрала місто Конельяно. Сьогодні я вже з передчуттям подорожі робила всі домашні справи. Але плани мої нездійснилися тому, що я запізнилася на поїзд. І щоб не чекати 45 хвилин на слідуючий, рванула у Венецію.
Моя давня мрія була проїхатися на морській маршрутці, яку в Італії називають вапоретто. Я вибрала острів Мурано.
Це давній герб острова Мурано.
Купила квитки туди і назад за 15 євро і гордо сіла на катер. Вибрала місце на кормі катера, так як там відкритий простір. І я не пожалкувала. Адже кожної миті насолоджувалась морем, сонцем, пролітаючими чайками. Ласкавий вітер обвівав моє обличчя. Бризки морської води подекуди летіли прямо на мене. Я відчувала свіжість.
Здовж дороги я фотографувала і знімала відео. З моря відкривалась чудова панорама. Церкви і собори набували інших обрисів. З берега цього не побачиш.
Ми проїжджали під знаменитими мостами.
Минали вулиці, заповнені туристами. І все дальше віддалялися від Венеції.
Через деякий час ми причалили до острова. Зупинка називається Маяк, що на італійській мові буде Faro. Маяк великий, білого кольору. Здалека видно. Він працюює до наших днів, показуючи дорогу морському транспорту.
Потім я пішла побачити сам острів який славиться і є столицею знаменитого на весь світ муранського скла, яке ще називають венеціанським.
Сам острів є мініатюрою Венеції. Острів сполучений з Венецією за допомогою вапоретто, тобто морських маршруток. Канали, мости, човни, припарковані вздовж.
А на суші тягнуться крамнички, де продаються скляні вироби місцевих склодувів. Чого тут тільки не побачиш!
Можна за 5 євро подивитись на роботу майстрів склодувів. Я зібралася на цю виставу але довга черга змінила мої плани. Я просто заходила в магазини і любувалася витворами мистецтва.
Вироби з муранського скла не дешеві. Я також купила в подарунок браслети для моєї дочки Надії. Думаю їй сподобаються.
По дорозі впав в око магазинчик, в якому продається бісер. Також з муранського скла. Різноманітних відтінків і форми. Я зразу подумала, що сюди б мою доню.
На будинках гарні мозаїчні картини. Все зі скла.
Багато чого не встигла оглянути. Але надіюся, що наступного разу, коли приїду на острів, я обов'язково піду до церкви Святої Марії щоб побачити унікальну мозаїчну скляну підлогу.
Також маю бажання побачити картини прославлених італійських художників Тінторетто, Джованні Белліні, Паоло Веронезе, які знаходяться в храмі Петра Мученика.
То ж до наступних зустрічей, любі мої читачі!
