Привіт усім читачам!
Минулого року я працювала в невеличкому містечку Квідзині на півночі Польщі. Це місто з давньою історією, побудоване ще в далекому 1233 році на річці Ліва. Рицарі Тевтонського ордену заснували замок Орденсбург. Місто заселяли в основному мазури. Квідзин тільки після 1945 року за рішенням Постдамської конференції перейшов до Польщі.
Мені дуже сподобалось це місто з середньовічним величезним замком, що був збудованийз червоної цегли. В Квідзині дуже багато будинків з червоної цегли.
Я любила ходити вулицями і приглядатися до будинків. Деколи притулишся щокою до стіни і відчуваєш тепло і енергію людських рук, що зробили кожну цеглину.
В будинках відчувається розмах і міцність. Адже вони збудовані ще коли місто Квідзин належало Прусії. А німці вміли будувати.
Коли я оглядала міські цвкпвинки то побачила незвичайний будинок. Такі будинки я бачила в Німеччині. Це будинки каркасного типу. Дуже дешевий спосіб будівництва. Він був поширений в країнах північної Європи. В цьому розміщався склад зерна. Добре, що зберегли поляки його для нащадків. Єдине, що ріже в очі, то це яскрава реклама і вивіски, що портять сприйняття старовинної унікальної будівлі.
За спиною пам'ятника Йозефу Пілсудському знаходиться міська бібліотека. Вулиця носить імя цього героя Польщі.
Перлиною в Квідзині залишається замок, що є еталоном справжньої готики. Замок довгий час був резиденцією тевтонських рицарів і був прикладом будівництва оборонних замків хрестоносців. Це був чотирикутник з внутрішнім двором. Зовнішні кути додатково були укріплені вежами.
Замок мав все, що потрібно було для існування і перебуваннядовгий час, наприклад, під час боїв чи облоги. В замку знаходилась керниця з водою для потреб жителів замку. Також була лікарня, бібліотека, величезна трапезна і кухня. В східному крилі замку знаходився архів і скарбниця капітула. В західному крилі були спальні, що з'єднувалися з санітарною вежею.
На нижніх ярусах замку знаходились склади, пекарні, дров'яні сараї. Броварня, конюшня, кузня і всі допоміжні служби розміщалися на підзамчі.
https://castles.com.ua/kwidzyn.html
Я купила квиток за 12 злотих і відвідала замок. Спочатку я спустилася в підземелля замку.
Там було дуже вогко. По стінах навіть подекуди капала вода. Каміння було дуже холодне. Стіни замку сягають ширини трьох метрів. Це неприступна цитадель.
Багато експонатів це речі побутового походження, знайдені у Віслі.Дуже багато старовинної посуди, що склеєна з осколків.
Я оглянула і верхні яруси замку. Особливо мене вразили стелі замку. Вони були не такі до яких ми звикли, куполоподібні з безліччю рильєфних ліній, що сходились у верхній точці. По середині зали стояла опорна колона. Саме до неї сходилися всі ці лінії. Я не знаю як правильно називається цей елемент архітектури. Якщо є знавці, то була б рада почути від них відповідь у коментарах.
В одній із веж знаходиться величезна крениця. Колись вона напувала водою всіх жителів замку. Дуже глибоченна. Зараз вона як експонат музею. На жаль я не зробила фотографію колодязя. Кажуть, що взимку в колодязі, між камінням живуть летючі миші.
З верхнього ярусу я оглянула долину річки Вісли. Навколо замку ростуть багато дерев. Вони такі високі, що здається ніби вони змагаються зі стінами замку.
В замку знаходиться музей. Експонати варті уваги. Так як на Помор'ї в основному жили рибалки то більшість експонатів пов'язана з цим ремеслом. Сіті, весла, частини старовинних човнів та якорів.
Зуби величезної риби, спійманої чи то в морі чи у Віслі виглядають страшними і зараз. Рибалки справді були вправними!
А як вам кості кита? Найбільшої тварини на планеті. Вони виглядають гігантськими. Уявіть цю багатотонну тварину і рибалок, озброєних примітивними знаряддями для рибальства!
В музеї багато експонатів розповідають як жили люди в ті давні часи. Наприклад, я побачила старенький верстат на якому робили кілька операцій. Льон били щоб забрати верхню оболонку і добути мяке волокно. Потім з волокна пряли нитки і на цьому колесі, що з правої сторони скручували в мітки. В Україні я бачила всі ці пристрої я бачила окремо.
Люди постійно думали як собі допомогти в роботі. Придумували пристрої і знаряддя для полегшення важкої фізичної праці.
Ви думаєте що це знаряддя для тортур? А от і не вгадали! Ці пристрої це звичайні вафельниці. Особливо гарна форма у вигляді серця. Зроблені з заліза, напевно важкі. Треба було мати неабияку фізичну силу щоб виготовляти за їх допомогою вафлі.
Ну і ця машина варта уваги. Ні за що не вгадаєте для чого вона придатна. Ну не хотіли жінки ще в ті давні часи витрачати час і силу на прання одягу руками! От і винайшов якийсь мудрагель машину для прання одягу.
Ще один дивний об'єкт попався мені на очі. Якщо б я не прочитала що це таке і доя чого призначене, то ніколи б не домислила. Тому що ця штука так подібна до праски насправді є пристосуванням для нарізки тютюну.
Колись, багато мільйонів років тому, по цих землях ходили могутні мамонти. В музеї я побачила скам'янілий зуб цієї вимерлої тварини.
А як щодо яйця динозавра? Артифакт! Також
з часом перетворилося на камінь. Я думала, якщо динозаври були великими тваринами то і яйця їхні мали б бути відповідними. Я була трохи спантеличена розміром.
Дитячі ліжечка були дуже гарними і акуратними. Вони зроблені з доброго дерева. Діткам напевно було зручно засинати в цих ліжках.
Потім я спустилася вниз і пішла на подвір'я замку. Там я побачила пушки 1861 року. Особливо вони подобались дітям.
Я рада ділитися своїми враженнями з своїми читачами. Дякую всім хто дочитав до кінця і розглянув фотографії.
До нових зустрічей!
