Зазвичай у Троїцьку Батьківську Суботу згадують усіх покійних... Навіть тих, хто потрапив до пекла. Хто знає, хто куди потрапив після смерті, до пекла чи до раю... Але якщо в церкві так кажуть, значить так воно і є.
Сьогодні мені наснився тато. Папка мій коханий! Напевно, треба піти до церкви, поставити свічку за упокій усіх покійних людей і за свого тата. Не чекатиму на Трійцю.
Сьогодні в мене якийсь сумний день. Цілий день про батька думаю, ностальгія, сумні думки в голову лізуть...
Така грудка в горлі, плач напрошується. Ось сьогодні йшла вулицею, побачила квіти на узбіччі доріг, безсмертники. Зірвала, принесла їхній мамі, і вона теж заплакала. Сидимо обидві плачемо, згадали тата, розмовляємо з його портретом, ніби він зараз зійде з фото та відповість нам.
Батько з матір'ю прожили тридцять шість років, жили душа в душу, як кажуть люди похилого віку. Ось тепер я розумію значення їхніх слів, коли мені казали: життя прожити не поле перейти... Завжди, коли батько приїжджав з риболовлі, він привозив мамі безсмертники і говорив:
- Наталочко, моя любов до тебе безсмертна!
Психологи кажуть, якщо дуже погано, на душі тривожно, неспокійно, потрібно свої переживання написати на папері, має стати легше. Нічого не легше, згодом стає ще гіршим, час не зашиває рани, не затягує і не перетворює на рубець. Навіть не притупляє біль, час просто як пісок крізь пальці вислизає, а біль живе в серцях і душах людей. І життя людське тане як церковна свічка, а пам'ять усе знає.
Якщо можна було б стерти чимось цей біль втрат і повернутись хоч на мить у минуле...
Любіть своїх рідних і близьких, цінуйте кожну мить проведену разом. Знайдіть час відповісти, зателефонувати, написати, поговорити, спитати, обійняти, поцілувати. Не відкладайте на потім, тому що потім може не бути.
Тепер ось тата мого немає. А любов його безсмертна... Безсмертна, як ці квіти.
Дякую
________🇺🇦________
Usually, on Trinity Parental Saturday, all the dead are commemorated ... Even those who have fallen into the underworld. Who knows who went where after death, to the underworld or to heaven... But if they say so in the church, then it is so.
Today I had a dream about my dad. My favorite folder! Probably you need to go to church, put a candle for the repose of all the dead people and for your dad. I won't wait for Trinity.
Today is a sad day for me. All day long I think about my father, nostalgia, sad thoughts come into my head ... Such a lump in my throat, crying suggests itself. Today I was walking down the street, I saw flowers on the side of the road, immortelle. I plucked them and brought them to my mother, and she also began to cry. We both sit crying, remembering dad, talking to his portrait, as if he will now come down from the photo and answer us.
Father and mother lived for thirty-six years, they lived in perfect harmony, as the elderly say. Now I understand the meaning of their words when they told me: to live life is not a field to cross ... Always, when my father came back from fishing, he brought immortals to my mother and said:
- Natalochka, my love for you is immortal!
Psychologists say, if you feel very bad at heart, anxious, restless, you need to write your experiences on paper, it should become easier. Nothing is easier, it gets even worse with time, time does not sew up wounds, does not tighten and does not turn into a scar. It does not even dull the pain, time just slips through the fingers like sand, and the pain still lives in the hearts and souls of people. And human life melts like a church candle, but memory knows everything.
If it would be possible to erase this pain of loss with something and return even for a moment to the past ...
Love your family and friends, appreciate every moment spent together. Find time to answer, call, write, talk, ask, hug, kiss. Don't put it off until later, because later it may not be....
Now my dad is gone. And his love is immortal... Immortal like these flowers.
Thank you