Сьогодні п'ятниця, а це означає, що ми вирушаємо з вами за покупками. То ж я ставлю тег #MarketFriday, ініційований @dswigle, Дениз. Ну що, друзі, почнемо?
Зараз у нашій країні не дуже вчасно відвідувати усілякі кафе. Але, у мене є багато світлин, я дивлюся на них та радію. Хоч якась розрада. Тому покажу і вам, а ще розповім історію.
Історія сталася п'ять років тому, у нас у сім'ї сталася трагедія, помер батько. Я і мама жахливо журилися, горе, якого просто не уникнути. Але, не будемо про сумне...
Пройшла в нашому районі чутка, що десь у центрі Кривого Рогу відкрилася Львівська майстерня шоколаду. Наше місто Кривий Ріг дуже довге, по-моєму 125 кілометрів по довготі. Він має сім районів, а ми живемо майже в хвості міста, в останньому. І ось поїхали ми з мамою до сусіднього району, побувати у цьому закладі. Якщо Львів не їде до нас, то поїдемо до нього ми... Пізніше колись! Обов'язково! А поки що за місто, у кафе з Львівською атмосферою.
Мамі просто необхідно було розрядити обстановку, переключитися на щось нове, відвернути свої сумні думки. До того ж, ми давно хотіли потрапити на екскурсію до Львова, але тато хворів, потім інші проблеми навалилися. Ну, якщо поїздка до Львова нам не світить, то хоч відчуємо наближену атмосферу.
Подивіться, як тут все акуратно, скромно, але гарно!
Отак ми й потрапили до цього чудового закладу! Мене дуже вразили багато деталей: сервірування, вибір солодощів, аромат кави, інтер'єр, мова офіціантів, та багато чого! Зізнатися чесно, до цього я ніколи не чула такої чистої української мови!
Все-все хотілося й одразу!
Ви не повірите, але правда! Хоча, ні, у школі були уроки української мови. Я сама українка, здебільшого говорю суржиком, це суміш двох мов: українська та російська. А тут, безперестанку щебетали дівчата, як гарно! Мені пам'ятаю навіть соромно стало, бо я їх по сто разів перепитувала. Вони напевно подумали "ти глуха"? А я просто хотіла зайвий раз почути чистий український акцент. Здорово було!
Як тільки ми з мамою увійшли до цієї майстерні, відчули запах кави та шоколаду, їй богу, ми б тут і жили! І я і мама ласуни по життю, скупили напевно всі види солодощів, які були, зрозуміло, лише потроху.
Потрапивши сюди одного разу, душа проситься знову.
На вітринах якісь види цукерок, шоколаду і тортів, в залі затишно і красиво, а ці білі скатертини на столах, вони напевно в'язані, ручна робота! Виглядають дуже класно!
На жаль, не той період нас спіткав з мамою, щоб робити селфі з кавою, тому фото лише кафе. Але я обов'язково сюди повернусь, нехай тільки війна закінчиться...
Торік я була проїздом у тих краях і знову заходила до Львівської майстерні шоколаду. Не можна мені потрапляти до таких закладів, не можна!
Дякую за візит
________🇺🇦________
Today is Friday, which means we're shopping with you. So I put the tag #MarketFriday, initiated by @dswigle, Denise. Well, friends, let's start?
Now in our country it is not very timely to visit all sorts of cafes. But, I have a lot of photos, I look at them and rejoice. At least some consolation. That's why I'll show you and tell you a story.
The story happened five years ago, a tragedy happened in our family, my father died. My mother and I were terribly sad, a grief that simply cannot be avoided. But, let's not be sad ...
There was a rumor in our district that the Lviv Chocolate Workshop had opened somewhere in the center of Kryvyi Rih. Our city of Kryvyi Rih is very long, in my opinion 125 kilometers long. It has seven districts, and we live almost at the tail end of the city, in the latter. So my mother and I went to the neighboring district to visit this institution. If Lviv doesn't come to us, we will go to it ... Later someday! Necessarily! In the meantime, out of town, in a cafe with a Lviv atmosphere.
My mother just needed to defuse the situation, switch to something new, avert her sad thoughts. In addition, we have long wanted to go on a trip to Lviv, but my father was sick, then other problems arose. Well, if the trip to Lviv does not shine for us, then at least we will feel the close atmosphere.
See how neat, modest, but beautiful everything is here!
That's how we got to this wonderful institution! I was very impressed by many details: serving, choice of sweets, aroma of coffee, interior, language of waiters, and much more! To be honest, I have never heard such a pure Ukrainian language before!
I wanted everything at once!
Do not believe it, but true! Although, no, the school had Ukrainian language lessons. I am Ukrainian myself, I mostly speak Surzhik, it is a mixture of two languages: Ukrainian and Russian. And here, the girls were constantly chirping, how beautiful! I remember I was even ashamed, because I asked them a hundred times. Did they think "you're deaf"? And I just wanted to hear the pure Ukrainian accent once again. It was great!
As soon as my mother and I entered this workshop, smelled coffee and chocolate, for God's sake, we would live here! Both my mother and I are sweet tooths for life, probably bought all kinds of sweets, which were, of course, only a little.
Once here, the soul begs again.
There are some kinds of sweets, chocolates and cakes in the shop windows, the hall is cozy and beautiful, and these white tablecloths on the tables, they are probably knitted, handmade! They look very cool!
Unfortunately, my mother and I met at the wrong time to take selfies with coffee, so the photo is only a cafe. But I will definitely come back here, let the war end ...
Last year I traveled to those parts and went to the Lviv Chocolate Workshop again. I can't get to such institutions, I can't!
Thank you for visiting