📝 21 листопада відзначають День гідності та свободи (пишу трохи з запізненням)). Цього дня 7 років тому люди, переважно студенти, вийшли на Майдан Незалежності з мирною акцією за європейський вектор розвитку України.
🇺🇦 7 років тому ми ще не знаємо про те, що нас чекає. Зокрема, і про силовий розгін, який відбудеться в ніч з 30 листопада на 1 грудня. Саме першого грудня в центрі міста Києва, а згодом і інших міст України, будуть мільйони людей.
В 2013 році моєму старшому синові було 4 роки, а меншому лише 1 рік. Ми відпускали на Майдан переважно чоловіка(тата), та не пропустили нагоду й самим побувати в епіцентрі дійства.
А потім було багато "цікавого". Нашу машину шукали, бо чоловік був учасником автомайдану. Поліція щодня стукала в двері і сиділа в своїй автівці в нас під під'їздом, відбирали права за автомайдан, приймалися диктаторські закони і так далі...
А на фотоспогадах ніхто ні про що ще не здогадується, от так і лишається у пам'яті кілька моментів року 2013.
November 21 marks the Day of Dignity and Freedom. On this day, 7 years ago, people, mostly students, came to Independence Square with a peaceful action for the European vector of Ukraine's development.
7 years ago we still do not know what awaits us. In particular, about the power dispersal, which will take place on the night of November 30 to December 1. On December 1, millions of people will be in the center of Kyiv, and later in other cities of Ukraine.
In 2013, my eldest son was 4 years old and my youngest was only 1 year old. We let mostly my husband (dad) go to the Maidan, but we didn't miss the opportunity to visit the epicenter of the action ourselves.
And then there was a lot of "interesting". They were looking for our car because the man was a participant in the highway. The police knocked on the door every day and sat in their car under our entrance, took away the rights for the car park, dictatorial laws were passed and so on ...
And no one guesses anything about the photo memoirs, so a few moments of 2013 remain in the memory.
