Ходити в походи важко. Важко фізично. Зате морально тии відпочиваєш від усього: від роботи, від турбот, від проблем.
Зазвичай в гори вдається піти на два дні з однією ночівлею. Тобто на вихідні. Цього разу ходили ми на Свидовець.
Як завжди, після важкого першого дня походу, розбили табір. Розпалили вогнище та приготували вечерю. Трохи відпочили. Потім хто хотів зайнявся фотосесією західного сонця. Далі - відпочивати.
Взагалі у наметі відпочити не всім вдається. Ну і багато залежить від погоди. Одного разу на Боржаві я цілу ніч тримав намет щоб вітер його не зламав і не зніс невідомо куди. Ще й град лупив. Тоді я не дуже виспався. Цього разу нам з погодою пощастило, тож ми гарно відпочили.
Вдосвіта, я вийшов з намету. Знаєте, гарно так помилуватися світанком в горах. Оглянувся. Виявилося, що я на небі!
Все довкола затягнуло хмарами. Хмари були на невеликій висоті, тож ми опинилися вище них. Виднілися лише вершини гір. Як же це гарно! Фотографія не передає всієї краси, адже ви не відчуваєте ранкової прохолоди, свіжого повітря, ледь теплих променів сонця і мокрих від роси ніг.
Гарний ранок на небі...