Знайомтесь, це хвилястий папуга Хенк. Його я купив своїй донечці (до речі на фото він в неї на нозі), коли вона сказала, що їй хочеться тіснішого контакту з тваринами.
Спочатку папуга не йшов на контакт з нами. Я думав це триватиме місяць, максимум два. Але це тривало півроку. Я вже думав, що або ми щось не так робимо, або папуга нам попався особливий.
За цей час я ще придбав акваріум. Але дитина хотіла ближчого контакту, їй потрібно було когось погладити. Чому я не купив кішку або собаку? Тому що вони є у дворі – два коти і один собака. Я прихильник думки, що їм там набагато краще ніж в людському помешканні… і мені краще.
Через півроку, під час чергової прогулянки, папуга самостійно вирішив познайомитися ближче. Обрав він для знайомства саме дитину. Ні з того, ні з сього, він злетів з карнизу і прицільно сів дитині на ногу. Все, після цього переломного моменту, Хенк став нашим ручним папугою.
Скільки щастя приносить дитині такий контакт з тваринкою! Аж любо дивитися. Це дзвінкий дитячий сміх, це хороший настрій, це чудова гра без телефону чи комп’ютера.
Що я цим всім хотів написати? Тепер я вважаю, що кожна дитина повинна мати домашнього улюбленця. Це вчить дитину любити ближнього, навіть якщо цей ближній тварина, це вчить дитину дбати про когось, вчить відповідальності. Коли тваринка помирає, це вчить дитину, що в цьому житті ми неодмінно переживаємо втрати, і вони можуть бути болючі.
Тепер вибір домашніх тваринок величезний. Я не хотів шерсті в домі, тому ми обговорювали з дитиною кого саме купити, і зійшлися на папужці (тепер маю пір’я в домі :) ). Якщо ви нормально ставитеся до шерсті – це можуть бути, коти, собаки, морські свинки, хом’яки. Якщо ви хочете щоб сміття не було зовсім – це може бути акваріум, тераріум чи мурашина ферма. Купіть дитині когось, не пошкодуєте.