Через село, звідки родом моя мама, протікає невелика гірська річка Бережниця. Її русло проходить біля самого подвір’я моєї покійної бабусі. Ця річка, як мабуть будь-яка гірська річка, з характером. Весною, коли танули сніги, вона різко прибувала і рвала всі мости та лавки, прокладені через неї. Така сама ситуація була і після проливних дощів. Інколи дощі могли пройти в горах і люди в селі навіть нічого не підозрювали. А вода піднімалася настільки різко, що могла несподівано навіть захопити людину. Наскільки я знаю, від цього ніхто не постраждав.
Влітку річка міліла настільки, що її можна було перейти, стрибаючи по каменях. Правда, нерідко такі стрибки супроводжувалися падінням у воду.
Протягом років річка прибувала і відривала шматок землі від бабиного подвір’я, добравшись до стайні. Що ми тільки не робили, нічого не допомагало. Потрібно було купувати бетонні плити і укріплювати берег. Це було дорого, а бабуся померла і в хаті вже ніхто не жив. Зрештою нам довелося продати хату.
Проте ми зберегли контакти з родичами в цьому селі. Вчора один із них зателефонував і в ході розмови обмовився, що через відсутність опадів річка сильно обміліла. Хтось із селян зробив невелику дамбу з каміння, щоб підібрати рівень води аби напувати свою худобу. В результаті, нижче по течії, після дамби, річка пересохла взагалі. Вперше.
Наш прикарпатський регіон завжди був багатий на опади. Однак кілька останніх років їх кількість критично зменшилася. Літо і осінь тепер дуже сухі. В криницях навколишніх сіл рівень води упав настільки, що не всі можуть ними користуватися.
Цікаво, це тимчасове відхилення,яких в історії мабуть було чимало, чи це справді зміна клімату і наш регіон перетворюється на більш посушливий?