Привіт, саме так!
"Бути жінкою - це кохати!"
Ці слова моя знайома Марина Целуйко написала на своїй сторінці в ФБ.
Я погоджуюся- це величне почуття Кохати, просто так Кохати і нічого за це не вимагати. Я раніше намагалася не думати, не мріяти, хотіла знищити чи вирізати ці почуття. Але воно сильніше за мене. Кохання в мені самій, кохання росте, воно мене окриляє і я вже по іншому не можу жити. Я взагалі нічого не можу робити без любові. В роботі це любов до дітей, вдома любов до сина, в селі я працюю, бо люблю свою українську родючу землю, бабусину хату і мій величезний сад. А як можна по іншому, я не знаю.
А вечорами я думками з ним....
Я розумію, що лише біля нього відчуваю себе слабкою, відчуваю себе тою дівчинкою, про яку давно вже забула. І що робити?
❤ коли хочу тільки його одного, просто тому, що він мене надихає. Надихає на життя, на дії, надихає на творчість, надихає любити просто так. Так, я іноді плачу, тому що в мене одне велике питання Чому? Чому ми не разом? Але ці моменти натхнення я втілюю в своїх записах і мріях і у віршах.
Вдихай повітря-
Видихай кохання!
Ти сонцем світлий,
А я твоїм мовчанням!
Закохана й мрійлива
Тим сильна і щаслива,
Що ти уже існуєш
Й душу мою милуєш:
Своїми грізними очима,
Своїми сильними плечима,
Своєю посмішкою доброю
Своєю впевненістю скромною.
Красивий, що ще сказати?
Лише КОХАТИ і КОХАТИ і КОХАТИ
Для чого мені море, якщо без нього? Лиш там на романтичному заході сонця, під шум хвиль, крекіт чайки я ніжно-ніжно обійму. Я тоді йому прошепочу:
"Тобі так пасує бути моїм коханим і відчувати кохання до мене"
Приєднюйтеся до ініціативи @lilideleopolis під тегом #fridaypoem