Знайома мордочка, це громило ще те, величезна псяка сидить у вольєрі, несе службу - охороняє велику територію стоянки. Вперше я з ним познайомилась заочно, приїхавши на сусідню ферму. Цей пес так вдарив своєю силою в клітку, що я думала - капець усім... Та якось він швидко заспокоївся, надиво швидко, що викликало ще більше занепокоєння, ніби він готується до чогось. Тоді я вирішила не випробовувати долю і просто забралася звідти геть.
A familiar face, this huge dog sits in an enclosure, is on duty - guards a large area of the parking lot. I met him for the first time in absentia, when I came to a nearby farm. This dog hit the cage with such force that I thought it was all over... But somehow he calmed down quickly, surprisingly quickly, which caused even more concern, as if he was preparing for something. Then I decided not to tempt fate and just got out of there.
Та все ж робота привела мене на те ж місце, але цього разу зі мною вимушено була дитина. Якось на мить я відволікають, як дивлюсь, а вона розглядає велетня зблизька, без краплини страху, ну через огорожу, яку вже зробили міцнішою на вигляд))))) Я примчалась як вихор, та ситуація була спокійна, пес роздивлявся її теж. Тоді вперше мені здалось, що я б хотіла собі такого охоронця теж... А вже при третій зустрічі, він наче впізнав, просунувся крізь ворота, наче щось просячи. Дивно бачити таких псів алабаїв в такому дивному меланхолійному настрої....викликаючи захоплення,страх і купу різних емоцій.
Nevertheless, work brought me to the same place, but this time I was forced to have a child with me. Somehow, for a moment, I am distracted as I look, and she examines the giant up close, without a drop of fear, well, because of the fence, which has already been made stronger in appearance))))) I rushed like a whirlwind, but the situation was calm, the dog was looking at her too. Then for the first time it seemed to me that I would like such a bodyguard too... And already at the third meeting, he seemed to recognize me, pushed through the gate, as if asking for something. It is strange to see such Alabai dogs in such a strange melancholic mood...causing admiration, fear and a bunch of different emotions.