Доброго дня, друзі.
Ви теж побачили, як швидко промайнуло літо, навіть не встигли отримати насолоду від теплих днів і ласкавого сонця, та й ще ця напасть з пандемією... А я згадав багатющі овочеві, й фруктові ринки, де йдеш і думаєш, чи не в казку ти попав?
Сьогодні я хочу розповісти, як нас з роботи посилали збирати врожай, це були різні овочі й ми не знаючи сільської праці, вчилися і співчували селянам.
Одного разу нас послали в колгосп, де вирощували яблука, для уряду та вищого начальства.
Ми ніколи не бачили такої краси! Вперше побачивши ті яблука, що нам треба було зібрати, здавалось, що вони не справжні.
Там були найкращі сорти, ми їх зривали, й тихенько клали в ящики, ті що впали, вже для схрону не годилися.
Яблуні були всі щеплені, гарні, й пахнючі. От, де я поїв справжніх яблук, ну і звичайно, кожен взяв яблука додому, сумки були дуже важкі.
Один дядько сказав: що як би була така можливість, то кожен потяг би додому дерево з корінням. Отак шуткував з нашої жадібності..
Робили ми там два тижні, трохи відпочили від міста, та й згадки про ці місця залишились на все життя.
Ставте уподобайки, це дуже приємно і підіймає бажання спілкуватися.
Посилання дивиться тут:https://www.syngenta.ua/news/cpecialni-kulturi/v-nogu-z-chasom
