Добрий день друзі!
Давненько ми з вами не спілкувалися.Якесь непорозуміння було з відправленням.
Сьогодні я хочу поміркувати з вами про наших дітей, на яких ми покладаємо великі надії, й що з цього виходить?
Коли в нас народжуються діти, ми в мріях малюємо собі, які вони будуть і яке в них буде життя. Авжеж це зовсім не схоже на наше. Почнемо зі здоров'я. Хотілося, щоб не було проблем і діти росли здорові та розумні. Цього ми не одержуємо з багатьох причин. Наша медицина, наш склад життя та побут. Діти часто хворіють, і не у всіх є змога оплатити зайняття спортом, і вивозити їх на море або на дачу.
Мріємо про освіту.Що вони будуть добре вчитися у школі, а потім підуть вчитися далі, й займуть добре місце у житті, що дасть їм змогу жити безбідно і комфортно.На справі ж у більшості це не можливо коли забігаєш їм усі дороги, то вони думають, що воно саме десь береться і нічого не роблять. Вчитись не бажають, якесь поняття про жебраків та мажорів, чого в наші часи не було. Не соромно обібрати батьків родичів, чи сусідів, це зветься зрубати гроші. Як геройство.
Від всього цього збиваються в банди, й шукають над ким познущатися. Книжок не читають розмовляють якимось сленгом в'язня.
Що з цим робити ніхто не знає і пускають все на самоплив.
І ось такі люди вступають в сімейне життя. Як ви думаєте, що це буде за сім'я?
Батьки їм потрібні лиш для того щоби давали гроші та зняли з них побутовий тягар. А хворі чи старі не потрібні зовсім.
То чого ми чекаємо від наступного покоління? Думаю, що у вас знайдеться відповідь на це питання.
Посилання читайте тут:https://yvu.com.ua/majbutnye-dytyny/
