Давно цікавлюся темою Марсу – як у астрологічному, космічному, так і в езотеричному сенсі (езотеричний зміст навіть цікавіше, оскільки така інформація не настільки доступна і її складніше зібрати докупи).
Почнемо з більш простих і фактологічних даних про "червону" планету.
Червоний колір грунту Марс має через велику кількість в ньому оксиду заліза (іржі по простому).
Зараз атмосфера Марсу на 96% складається з вуглекислого газу.
Але запитання на засипку: як міг окислитися метал в грунті Марсу, без кисню? Відповідь очевидна: на момент катастрофи, кисню в атмосфері було багато.
Не менш показово і те, що на глибині понад метр грунт Марсу...сірий. Це також свідчить про утворення верхнього рудого грунту під час катастрофи.
В 2018-2020 р. радар MARSIS з борту штучного супутника Mars Express виявив на Марсі кілька підльодних озер з рідкою водою на глибині приблизно 1,5 км. Трохи пізніше вченими Адітья Хуллером та Джеффрі Плотом із НАСА було виявлено десятки подібних озер під південним полюсом Марсу. При теперішніх низьких температурах планети (мінус 63 в середньому, хоча на екваторі буває вдень і до +20 С), науковці затрудняються пояснити те, що вода в глибині не замерзає через якусь іншу причину, ніж наявність в надрах джерела тепла (напр., магматичної активності).
Фото: ровер Персеверанс на поверхні Марсу.
З недоказового, проте цікавого (або казочка про те, що було до потопу).
В багатьох стародавніх езотеричних джерелах, маги та ясновидці розповідають, що корінне населення Землі – лемурійці, які були чорношкірими. Саме чорна шкіра добре пристосована до клімату планети Земля.
Потім на Землю спустилися з небес войовничі "боги" загарбники, які покинули свою рідну планету – Марс, передбачаючи скору загибель власної планети через якийсь страшний катаклізм (вірогідно, неминучий удар комети чи астероїда, про наближення якого вже знали). Оскільки рідна планета прибульців була далі від Сонця, вони мали білосніжну шкіру, погано захищену від агресивного Сонця, хоча вцілому були дуже подібні будовою до землян.
Марсіани заснували цивілізацію на континенті Атлантида, розв'язали війну з Лемурією і підкорили її.
Колонія марсіан в Атлантиді довго процвітала, доки на орбіту Землі не прибув флот інших інопланетян – рептильної будови. В той час у Землі було два супутники – крупніший Місяць та менша Леля. Рептильні прибульці заснували військову базу на Лелі і розв'язали війну з атлантами, намагаючись "віджати" у них Землю.
Атланти нанесли якоюсь надпотужною зброєю такі нищівні удари по флоту рептилоїдів і по Лелі, що від них супутник розколовся і його уламки обрушились на Землю (найбільша частина Лелі впала в районі Карибського моря, і підводні дослідження вже підтвердили наявність велетенської воронки на дні в цьому регіоні). Від падіння обломків Лелі в океан, навіть змінився кут нахилу Землі і піднялося надпотужне цунамі, яке знищило Атлантиду та Лемурію.
Тільки невеликим групам атлантів та лемурійців, які мешкали високо в горах, вдалося вижити під час катастрофи, і від них продовжилась сучасна цивілізація.
Співставлення імен бога війни також допомогло мені зрозуміти, що в міфах деякі кінці з кінцями все ж таки сплітаються. Якщо Арій – друге ім'я Марса, то "арійці" і "марсіани", виходить, сінонімічні пойняття.
Вже після великого потопу біла раса, найменш численна і при цьому найбільш войовнича, знову підкорила більшу частину планети, навіть не дивлячись на нескінченні війни між собою на Європейському континенті. Європа, обидві Америки, Австралія, Африка (постачавша до того ж чорних рабів), Індія – все це теперішні / або колишні колонії білих. 20-те століття принесло більше ідей гуманізму, в результаті впровадження яких Індія з Африкою отримали незалежність. Але при цьому сталися нищівні Перша та Друга світові війни – також переважно війни народів білої раси між собою. І зараз, нова страшна війна 21-го століття, розв'язана росіянами – також народом білої раси, проти іншого народу білої раси (хоча й під сумнівною ідеологією: Z – "заходим", O – "отсасываем", V – "выходим").
Можливо, нам не дуже приємно це визнавати. Але це факт: всі останні 3000 років нашої історії, починаючи з Римської імперії, а, може, й раніше, свідчать про те, що біла раса прекрасно відповідає своєю войовничістю образу загарбників-марсіан. Якщо біла людина всією своєю суттю та вчинками напротязі історії й довела, що вона "образ і подоба" бога, то, безумовно, образ бога війни, Марса. У нас дуже войовничі навіть жінки.
Кабала / vs. Північна традиція дуже відрізняються. І при цьому, схеми Дерева Сефірот / vs. Дерева Іггдрасіль дуже подібні, та все ж мають відмінності. Чому і на основі чого ці відмінності виникли?
Так само, як план-схема Дерева Сефірот описує структуру Свідомості планети Земля, зображення Дерева Іггрдасиль є план-схемою Свідомості Планети Марс. Руни описують канали всередині Дерева Іггдрасіль, і від початку слугували магам атлантів, як портали для встановлення енергетичного зв'язку з рідною планетою Марс. Ось чому й досі руни працюють добре у людей білої раси, а в інших не працюють. Напр., чорна раса користується магією вуду, яка, в свою чергу, погано працює у білих. Свідоме порозуміння, що через руни ми встановлюємо зв'язок з Марсом і черпаємо від нього силу, допоможе вам швидко зробити семимильний скачок у вашому рунічному мистецтві, і відчути небувалий приплив сил.
Картинка: одна з найпростіших схем Дерева Іггдрасіль.
З цікавістю слідкую за багатьма ініціативами нашого сучасного генія, Ілона Маска, в т.ч. за його космічними програмами.
Проте тут є багато вбивчих Але. Якщо колись Марс і був квітучою планетою, зараз це мертва планета. Основна перепона для його колонізації – навіть не відсутність атмосфери (тут ще можна помріяти, як це виправити). Й Ілон щедро ділиться мріями, лише не договорює головного.
Головна ж проблема, як на мій погляд – це радіація! Через втрату після зіткнення з кометою / астероїдом атмосфери і магнітного поля, Марс давно не має захисту від випромінювання космосу, тому він страшно радіоактивний. Сьогодні я навіть порахував на калькуляторі, щоб сказати точно. Отже, прибувши на Марс, ви отримаєте на ньому порцію радіації, яка в 757 разів перевершує земну. Під такою потужною радіацією навіть техніка довго не витримає, не те що живий організм.
Отже, цілком можливо Ілон зовсім не обманює вас, говорячи, що на Марсі реально побувати вже десь у 2030 році. Але я додам до цього важливе уточнення: можна побувати ТІЛЬКИ ОДИН РАЗ.
Якщо колись Марс і був колискою нашої цивілізації (що я розглядаю як цілком імовірну, але все ж таки ТЕОРіЮ), проте тепер це абсолютно непридатна для життя людини планета. Якщо ж це справді наша стародавня Батьківщина і там досі мешкають наші боги і душі стародавніх пращурів...щож, тоді медитувати і поєднуватися з Марсом духом буде набагато корисніше, ніж прилетіти туди в тілі і отримати дозу радіації в 250 міллізіверт (на Землі ми отримуємо 0,33 міллізіверт).
✍ Богдан Карасьов, 15 травня 2023 р.
