Є три речі, на які можна дивитися вічно: море, вогнище і гори. Бо останні — це якась особлива магія, і незалежно від того, яка надворі пора року й погода, — гори завжди прекрасні. Особливо, коли на горизонті проступає легкий туман, який, немов тонка вуаль, вкриває пологий гірський хребет, надаючи йому казкової таємничості.
Не змогла оминути цей живописний куточок, що має назву "Золота форель", бо тут смачна кухня, а ще — дивовижний краєвид з панорамних вікон. І оскільки мені пощастило зайняти столик із видом на гори, я відклала у бік всі гаджети й, очікуючи на замовлені страви, просто дивилася у вікно.
Так кортіло лишитися тут надовше, аби замість страв смакувати цю невимовну красу гір. Та справи кликали вперед, а на згадку лишилися фото.
