Випадково натрапила на фотопроєкт Тані Палмунен і Кіммо Пархіала "Покинута Скандинавія". Витратила добрих 1,5 години, аби уважно розглянути всі світлини і прочитати історію кожної. Вони такі унікальні та зворушливі. Та найголовніше — чіпляють за живе, бо дають чітке уявлення й відчуття того, що таке крихкість часу.
Занедбані місця мають дуже цікаве минуле. Спорожнілі палаци та маєтки, дитячі притулки в лісових хащах, покинуті психіатричні клініки, величні собори та каплиці, забуті старі цвинтарі, казино на березі Чорного моря... Усі ці споруди ― безмовні свідки історії. Це такі місця, де час виглядає помилкою. І перебуваючи в таких місцях відчуваєш, що втручаєшся, створюючи брижі в спокійному ставку.
Два роки тому подібне я відчула на руїнах Зборівського замку ХIV ст. у Словаччині. Але це неможливо передати словами, оскільки такі миті існують тільки «тут і зараз». А потім… просто лишається шлейф зі спогадів, які застиглими світлинами закарбовуються в пам'ять.
The abandoned places have a very interesting past.
The empty palaces and estates, the children's shelters in the forest thickets, the abandoned psychiatric clinics, the majestic cathedrals and chapels, the forgotten old cemeteries, the casinos on the Black Sea ...
All these buildings are silent witnesses of history. These are places where time looks like a mistake. And being in such places you feel that you are interfering, creating ripples in a calm pond.
Сlick the link below for more details.
Усі фото запозичені з офіційного сайту фотопроєкту https://www.abandonednordic.com/
