Привіт, друзі!
Сьогодні хочу продовжити розпочату мною свого часу на Тeam Ukraine рубрику із серії дописів "Знай наших", і розповісти вам у переддень святкування Дня Незалежності України про одну неймовірну творчу постать, яка зробила вагомий внесок у розвиток мистецтва й культури нашої країни.
Dear Hive friends, if you are interested in the creative figure of the Ukrainian artist and architect Florian Yuriev, you can find information in English here.
Флоріан Юр'єв (1929-2021) — київський художник-шістдесятник, архітектор, музикант, поет, автор теорії музика кольору, скрипковий майстер (засновник Асоціації скрипалів України), критик і візіонер, який випередив свій час. Одним словом — яскравий представник з когорти українських геніїв своєї епохи, про яких ми насправді так мало знаємо.
Флоріан Юр’єв. 1950-ті. Photo credit: Ukrainian Unofficial
В силу багатосторонньої обдарованості й таланту, Флоріана Юр'єва справедливо можна назвати Uomo Universale (з італійської "Людина універсальна"). Але широкому загалу він здебільшого відомий як автор будівлі "Літаюча тарілка" (себто, Інституту науково-технічної та економічної інформації в Києві), і як один із розробників герба Києва, в якому вперше було використано суцвіття каштана як символ української столиці.
Ескіз для другого туру конкурсу "Герб Києва" авторства Флоріана Юр'єва, 1967 рік. Ясна річ, що в такому вигляді радянська влада ажніяк не могла прийняти головний герб Києва. Тому з ескізу для офіційного герба столиці того часу було обрано лише каштановий цвіт. Photo credit: Ukrainian Unofficial
Флоріан Юр'єв був також одним із проєктувальників надземної частини столичної станції метро «Хрещатик» (1960). Можна лише уявити, якою б нині культурною візитівкою Києва могла б бути ця будівля, оформлена різнокольоровою керамічною плиткою. На жаль, її залишки збереглася лише у вестибюлі.
Творча доля митця, який жив у часи СРСР, не була безхмарною, особливо для такого духоборця, яким у своїй творчості був Флоріан Юр'єв. Його цькували, звинувачували у формалізмі, спалювали його картини, забороняли і навіть арештовували його виставки. І що найприкріше, концепція музика кольору Флоріана Юр'єва, створена ним і доведена у власній творчості у 50-60-х роках минулого століття, була знехтувана і відкинута радянською наукою. Тож пальму першості у визнанні світом цієї теорії отримали не ми, а британські вчені-фізіологи. На початку 1980-х pоків вони підтвердили цю теорію у своїх дослідженнях, за що отримали Нобелівську премію.
Кольоропис «Вокалізація тунгуської пісні», Флоріан Юр’єв, 1962 рік Photo credit: Ukrainian Unofficial
Флоріан Юр’єв є автором кольоропису, який представляє собою метод фонетизації тексту, власну палітру кольорів і спосіб транскрипції музичних творів у художні картини. Також він є автором першого беззвучного концерту, під час виконання якого публіка не чує музики, проте бачить на спеціальному світловому екрані перетікання колірних градієнтів. Автор сам виконав його у Києві в 1956 році на інструменті, візуально схожому на рояль.
Фрагмент картини «Музика кольору / Система колірних тональностей», Флоріан Юр’єв, 1960 рік. Photo credit: Ukrainian Unofficial
У 1997 році Міжнародний біографічний центр у Кембриджі нагородив Флоріана Юр'єва золотою медаллю та почесним дипломом «доктора з мистецтвознавства»за особисті досягнення в культурі та мистецтві. Американський біографічний інститут США у 2000 році визнав українського митця Флоріана Юр'єва «Людиною року».
Виставка робіт Флоріана Юр'єва Modus Coloris Sintez у Національному художньому музеї України, Київ.
Фото: Олексій Биков
Завершити цей допис я хочу однією з останніх художніх робіт Флоріана Юр'єва, створену ним у 2019 році, у віці 90 років. Я сповнена віри, що її назва символізує головну сутність нашої боротьби за Свободу. Генії завжди мають візію майбутнього, і втілюють її у своїй творчості. Кольори нашого національного прапора, і своєрідне мета-рух в кінці тунелю: до Світла, до Перемоги.
"Перемога світла над пітьмою", Флоріан Юр'єв, 2019
Photo credit: Ukrainian Unofficial
Дякую за увагу і ваш інтерес до української культури. Ми маємо знати, за що і за кого ми боремося, звільняючи кожен сантиметр захопленої окупантами української землі. Бо не існує нації без культури, і культури без нації. Бо культура — це те, що репрезентує нас світу.
