Дитячий табір
Місце де я ніколи не була😅
Мої батьки у важкі 90ті змінили роботу вчителів на приватних підприємців, тож путівки до таборів особо не було де взяти, та і постійно вони мене відмовляли.
Мовляв, вони працювали піонер-вожатими і знають, що там дітки і сумують за батьками, їх там дразнять та іноді знущаються , і не так уж їм там і весело. Заради справедливості мушу сказати, що батьки завжди відвозили нас із сестрою на море 🌊, і там вже ми мали доступ майже до всього, чого б не побажали - катання на банані, атракціони, солодощі, екскурсії.
Але ж дівчата повертались з таборів у захваті - нові подруги, кавалери, розваги.
Нові звички🙈 - дівчатка постарше пробували там цигарки.
Зараз, хоча і непростий карантинний час, також бачу багато пропозицій дитячих таборів. Поки що моя думка близька до думки моїх батьків, та й мої діти ще малі і не просяться самі.
Поки це питання для мене відкрите.
Якщо в подальшому дітки і поїдуть, то надала б перевагу спортивний таборам, коли зі своєю групою/командою вирушають в подорож. Там і тренуються і відпочивають, і тренер знайома їм людина. Але судячи з розповідей мого чоловіка, там також вистачало нюансів🙈
А який у вас досвід з таборами?