Привіт читачі. Щось таке назріває, сам не знаю чим закінчиться справа. Коротше вчора мене і декілька наших хлопців було занесено у список на навчання. Типу будемо ми навчатися на танкістів. Коли, де і як не в курсі, час покаже.
А зараз по темі посту, тобто по назві. У коментарях списалися з автором @cranium, та зайшла мова за волонтерів. Дійсно, волонтери це теж так би мовити воїни фронту, бо якби не вони! Далеко не треба ходити, ось нещодавно привезли до нас волонтери м'ясо, крупи, консерви, чай, цукерки, смаколики, фрукти, та багато чого. Ми вже їмо, їмо, навіть тваринок годуємо, бо залишається де що. Буває коли переїздимо в інше місце, а їжі залишається багато, то щоб не тягти її ми роздаємо місцевим, або полишаємо тим хлопцям, які залишаються чи змінюють нас.
Або коли звичайна мирна людина приходить та питає, треба нам допомога чи ні. Особливо люди похилого віку. Прийшла наприклад, до нас бабця, синочки, може ви їсти хочете, питає, та тягне домашню консервацію. Дякувати Богу, що волонтери, мирне населення не залишаються осторонь та наближають нашу перемогу. Кожна людина щось та й робить для перемоги, хтось донатить, хтось волонтерить і так далі. До речі, на фото цукерки які нам вчора привезли, до кави чи до чаю смачно. Дякуємо вам, рідненькі, якби не ви, невідомо як би ми харчувалися, лікувалися, та і взагалі без вас було б дуже тяжко.
Hello readers. Something like this is brewing, I don't know how it will end. In short, yesterday me and several of our boys were put on the list for training. Like, we will study to become tank drivers. When, where and how are not aware, time will tell.
And now on the topic of the post, that is, on the title. In the comments, they wrote off the author @cranium, and the volunteers came up. Indeed, volunteers are also, so to speak, soldiers of the front, because if it weren't for them! You don't have to go far, volunteers recently brought us meat, cereals, canned goods, tea, candies, goodies, fruits, and much more. We are already eating, eating, even feeding the animals, because there is something left. There are times when we move to another place, and there is a lot of food left, so in order not to drag it, we distribute it to the locals, or leave it to those guys who stay or replace us.
Or when an ordinary peaceful person comes and asks if we need help or not. Especially the elderly. For example, a grandmother came to us, my son, do you want to eat, she asks, and pulls homemade preserves. Thank God that volunteers and the civilian population do not stand aside and bring our victory closer. Every person does something to win, someone donates, someone volunteers, and so on. By the way, in the photo, the candies that were brought to us yesterday are delicious with coffee or tea. Thank you, my dears, if it weren't for you, it is not known how we would be fed, treated, and in general it would be very difficult without you.