Hi to all. Of all the opportunities that awaited me somewhere abroad, I chose to return to Ukraine. And this led to several difficult moments in my life. Something was unpleasant for me.
But along with that in Ukraine, I feel the taste of freedom in the air. I was born here and when I look at sown fertile fields, blooming gardens, cozy picturesque villages, endless steppes, I watch working people, I feel respect and great pride for my country. Nature in Ukraine is incredible, because my country vividly reflects all four seasons. And finally, my spring in Ukraine has begun, I have been waiting for it since last year, when the war started. Finally, my Ukrainian soul and my body joined in my native land.
Привіт усім. З усіх можливостей, які мене чекали десь за кордоном, я вибрала повернутися в Україну. І це призвело до кілька складних моментів в моєму житті. Дещо було неприємним для мене.
Але поряд з цим в Україні я відчуваю як в повітрі вирує смак волі. Я тут народилася і коли дивлюся на засіяні родючі поля, квітучі сади, затишні мальовничі села, безкраї степи, я спостерігаю за роботящими людьми, я відчуваю повагу і величезну гордість за мою країну. Природа в Україні неймовірна, адже моя країна відображає яскраво усі чотири пори роки. І ось нарешті моя весна в Україні розпочалася, я її чекала ще з минулого року, коли почалася війна. Нарешті моя українська душа і моє тіло з'єдналися на рідній землі.
And so, due to a coincidence of some circumstances, I was forced to drive my car past four regions of my country. It is about 400 km one way, we will pass, just because of some insidious mistake. Vinnytsia, as a large regional city, plunged into the hustle and bustle of everyday life. After I received all the documents for which we came so far. I wanted to see something interesting in the city. But Maxim slept soundly. He was too tired to visit parks, museums, zoos. The child chose a peaceful sleep.
Therefore, I decided to return home so that we can rest tomorrow and gain strength for the next challenges.
І ось за збігом якихось обставин я змушена була їхати своїм автомобілем повз чотири області моєї країни. Це близько 400 км в одну сторону, ми проїхати, просто через якусь підступну помилку. Вінниця як велике обласне місто занурилося в суєту буденності. Після того як я отримала усі документи, по які ми так далеко приїхали. Я хотіла подивитися щось цікаве в місті. Але Максим міцно спав. Він був надто втомлений, щоб відвідувати парки, музеї, зоопарки. Дитина вибрала спокій.
Тому я вирішила повертатися додому, щоб ми відпочили завтра і набралися сил для наступних випробувань.
I drove about 40 km from Vinnytsia when Maksym woke up and he saw figures of colorful rabbits along the road. I turned off the highway and we got to a real fairy-tale town. Rabbits peeked out from under the green grass and had cute poses. The largest figure was a large rabbit, it was painted in multi-colored puzzles.
Then I met a woman and asked her if we had to pay an entrance ticket and what kind of magical place it was. She answered that this is the largest souvenir fair in Ukraine, that you can buy any figurine or fairy-tale hero here. But mostly thematic figures are ordered here for restaurants, children's institutions and supermarkets. Such a store for entrepreneurs. But children like to walk here and see familiar characters from their favorite fairy tales.
Я проїхала десь до 40 км від Вінниці, як Максим проснувся і побачив вздовж дороги фігурки кольорових кроликів. Я звернула з автошляху і ми потрапили у справжнє казкове містечко. Кролики вибирали з під зеленої трави і мали милі пози. Найбільшою фігурою був великий кролик, він був пофарбований у різнокольорові пазли.
Потім я зустріла жінку і спитала її: чи ми маємо оплатити білет для входу, і що це взагалі за таке чарівне місце. Вона відповіла, що це найбільший ярмарок сувенірів в Україні, що тут можна придбати будь яку фігурку чи казкового героя. Але здебільшого тут замовляють тематичні фігури для ресторанів, дитячих установ і супермаркети. Такий собі магазин для підприємців. Але дітям подобається гуляти тут і розглядати знайомих героїв з улюблених казок.
The fair stretches along the road for one square kilometer. The greatest delight for me and my son was to see the characters from the Shrek cartoon. This is our favorite family cartoon to watch at home. All the events in this fairy tale remain relevant and every year more and more people and children watch it again and again.
And we also had the opportunity to hug Shrek and Fiona, to look at the carriage carried by a snail on its back, opposite a huge castle was built, from which the king and queen came out to meet their daughter Fiona and her husband. Puss in Boots is depicted in his most famous pose with big eyes. All this caused me positive emotions and a feeling of happiness. My son was finally smiling after a long journey and boring sitting in the car.
Ярмарок простягається вздовж дороги на один квадратний кілометр. Найбільшим захватом для мене і для мого сина було побачити героїв з мультики Шрек. Це наш улюблений сімейний мультфільм для перегляду вдома. Усі події в цій казці не виходять з актуальності і щороку все більше людей і дітей його переглядають знову і знову.
А ми ще й мали змогу обняти Шрека і Фіону, розглянути карету, яку везе на своїй спинці равлик, навпроти збудований величезний замок з якого вийшли король і королева на зустріч салїй доньці Фіоні і її чоловікові. Кіт у чоботях зображений у своїй найвідоміший позі з великими очима. Це все у мене викликало позитивні емоції і відчуття щастя. Мій син після довгої подорожі і нудного сидіння в автомобілі нарешті посміхався.
The next fairy tale at the souvenir fair is Alice in Wonderland. She is also one of my favorites. I also sometimes feel like Alice. My wonderland to which I returned created a certain quest for me. Accordingly, I have to untangle the tangle of events and find a door to get out of this vortex of problems that are flying in my direction. Only I feel that now everything will be over and I will be able to do something else, I have a new problem that needs to be solved immediately. I only have 10 days to do this. Time goes faster in Ukraine than where I lived in the mountains in Poland. I realized that I stopped keeping up with time, he runs shamelessly like a rabbit.
Наступна казочки на ярмарку сувенірів це Аліса в країні чудес. Теж вона є одна з моїх улюблених. Я іноді також себе відчуваю як Аліса. Моя країна чудес в яку я повернулася створила мені певний квест. Відповідно я маю розплутати клубок подій і знайти двері, щоб вийти з цього вихору проблем, які летять в мою сторону. Тільки я відчуваю, що ось вже все закінчиться і я зможу займатися чимось іншим, мені, додається якась нова проблема, яку негайно потрібно вирішити. У мене лише є лише 10 днів на цю справу. В Україні час іде швидше ніж там, де я жила в Польщі в горах. Я зрозуміла, що перестала встигати за часом, він безсоромно біжить, наче кролик.
I liked the Ukrainian theme depicted at the souvenir fair. White houses painted with bright flowers, Cossacks, storks, colorful cows, Ukrainian couples in love. Maybe it will be too primitive for someone, but it is part of our culture, for which Ukraine is famous.
Мені сподобалася українська тематика, яка зображена на ярмарку сувенірів. Білі хати, розмальовані яскравими квітами, козаки, лелеки, кольорові корови, закохані українські пари. Можливо для когось це буде занадто примітивно, але це частина нашої культури, якою славиться Україна.
Поряд з нами оглядали і інші відвідувачі ярмарку сувенірів. Це була жінка з двома дітьми, вона розповіла, що вже кілька разів приїжджала суди, бо дітям дуже подобається тут все оглядати і бавитися. Разом з тим працівниця нас усіх супроводжувала своїм пильним поглядом. Вона зрозуміла, що ми нічого купувати не будемо, але мабуть надіялася, що діти нічого не пошкодять.
В самому кінці виставки стояли фігури Червоної шапочки і вовка. Далі дороги вже не було, лише густий ліс. Нам потрібно було повертатися до автомобіля. Ми ще раз пройшли вздовж виставки сувенірів і з іншого боку все видавалося ще красивіше і казкове. Я зауважувала ті фігурки, які раніше були мені не помітні.
Цікаве ось таке явище ярмарку в Україні. В давні часи ярмарок був у визначений день, коли з усіх ближніх сіл з'їжджалися люди щоб продати свій товар. Це були і тварини, рослини, овочі, молочні продукти, вироби різноманітних ремісників. На ярмарку можна було купити і продати усе, що завгодно. А ще грали музику музиканти. Іноді замість грошей діяв бартер. А ще можна було торгуватися за бажаний товар і купити його дешевше. Ярмарок в Україні це було справжнє свято. Шкода, що зараз супермаркети замінили такий яскравий вид торгівлі. В деяких містах все ще є базари, але це вже зовсім інша справа, тому що дуже рідко можна купити справжні якісні продукти.
Попереду в мене ще було триста кілометрів додому. Це була красива і незабутня прогулянка казковим містечком. Такий відпочинок перед дорогою. Я раніше такого красивого ярмарку не бачила, навіть музеї для дітей не завжди мають насправді красиві речі для огляду. Вздовж дороги я згадувала всі хороші речі, які відбулися під час цієї поїздки. І одним з хороших подій було саме відвідування Ярмарку сувенірів, який знаходиться між двома селами Літинські хутори і Громадське.
Дякую всім за увагу і візит. До зустрічі знову!
