#introduceherself @lena-cvetochnaya Who is she?

IMG-29b47e9af3e0e7e8ac2923ae91b6eec5-V.jpg

Привіт, сьогодні, тобто прямо зараз, я розповім про нового користувача HIVE, та нового учасника QUAC — @lena-cvetochnaya.

Hi, today, right now, I'm going to talk about a new HIVE user and a new QUAC member - @lena-cvetochnaya.

IMG_20201226_225137.jpg

Минуле та теперішнє


В минулому @lena-cvetochnaya працювала у ляльковому театрі. Скучаю за тим часом, бо тоді за місяць ми могли об'їздити 5 різних міст. Ми часто їздили на автобусах, на машині, але будь як добирались до місця призначення.
Напевно найбільше мені запам'яталось, як ми їздили в Запорізьку Січ. Там були і старенькі трамваї, і фортеці, і навіть сучасні готелі.
Зараз же @lena-cvetochnaya працює на роботах, яких захоче, у своєму пості вона вже говорила про те, що хоче спробувати різні роботи. В неї це прекрасно получається. Наприклад вона робить всякі різні картонні вироби, якщо це так можна назвати.
О, О, ще чуть-чуть про минуле. Пам'ятаю як я допомагав їй роздавати листівки, коли вона працювала на Фотостудії. Скучаю за тим усім. Ммм, я досі пам'ятаю пюре, яке ми там їли дуже часто. Фотостудія зараз вже закрилась, і з цим нічого не поробиш, мама все ж старається відновити це, але бюджету не вистачає. На жаль.
Все ж у неї просто куууууча друзів і це їй дозволяє не скучати.

IMG-a648d2e7f071690250bb89abbc233dc2-V.jpg

Past and present


In the past, @lena-cvetochnaya worked in a puppet theater. I miss that time, because then in a month we could go around 5 different cities. We often went by bus, by car, but no matter how we got to our destination. Probably what I remembered most was how we went to Zaporizhzhya Sich. There were old trams, and fortresses, and even modern hotels. Now she works at the job she wants, in her post she has already said that she wants to try different jobs. She does it perfectly. For example, she makes all sorts of different cardboard products if you can call it that. Oh, oh, a little more about the past. I remember helping her hand out postcards when she worked at the Photo Studio. I miss it all. Hmmm, I still remember the puree we ate there very often. The photo studio is now closed, and there is nothing you can do about it, my mother is still trying to restore it, but there is not enough budget. Unfortunately, she just has a lot of friends and it allows her not to be bored.

IMG-4878ea5b630555012d0b00be36e479a1-V.jpg


Чесно кажучи тяжко говорити про людину, яка живе вдома разом з тобою. Бо розказуючи про неї, ти наполовину розказуєш про себе.
Ну типу..:
У нас є рудий кіт 🐈
НЕ КАСТРОВАНИЙ

Його звуть Пісок, ім'я дав йому я, а усі назви получаються у мене занадто оригінальні. В принципі дав я йому таке ім'я в першу чергу через колір 🐈. А одразу ж в другу чергу через його шерсть в перші дні коли він був у нас. Вона була... Ну як сказати, як ніби в ній був захований пісок чи щось таке.
В перші дні він не виходив з-під ліжка і ми подумували так.... Ну зовсім чуть-чуть, взяти іншого кота НЕ ВІДДАЮЧИ ЦЬОГО. На щастя з приходом маминої подруги він вийшов. Ми йому дали борщ і він поїв. Правда йому цього не було достатньо. Він дочекався моменту, коли яйце було на пів дорозі до роту, і вибив з рук його прямо собі в мисочку. В той день він явно подобрішав. Тоді приблизно наступні 2 місяці він вирішив чистити мені вуха👍... Коли я лежав чи спав у ліжку, він підходив до мене, коварно нюхав вуха, і починав своїм шершавим язиком їх лизати. Ось так ми проводимо разом свій час.

We


Honestly, it's hard to talk about a person who lives at home with you. Because when you talk about it, you half tell about yourself. Well, like ..:
We have a red cat 🐈
NOT CASTED
His name is Sand, I gave him a name, and all the names I get are too original. In principle, I gave it this name primarily because of the color 🐈. And immediately secondarily because of his fur in the first days when he was with us. She was ... Well, how to say, as if there was sand or something hidden in it. In the first days he did not get out from under the bed and we thought so .... Well, just a little bit, take another cat WITHOUT KNOWING IT. Fortunately, with the arrival of his mother's friend, he left. We gave him borscht and he ate. However, this was not enough for him. He waited until the egg was halfway to his mouth, and knocked it out of his hands right in his bowl. He was clearly getting better that day. Then for about the next 2 months he decided to clean my ears👍 ... When I was lying down or in good condition, he approached me, sniffed my ears insidiously, and started licking them with his wide tongue. So we have good time together
IMG-eed1256ca743a67eb308f12c15f21394-V.jpg

IMG-849e5b1a7c5ff748b45e09ce2e87221d-V.jpg

H2
H3
H4
3 columns
2 columns
1 column
2 Comments