Різдвяне воскресіння атеїста!
- "Господи благаю врятуй його, а якшо хочеш краще забирай моє життя!"- молився як востаннє над срученим майжебездиханним тілом в блювоті серед червоної ікри, віскі і мартіні в шоколаді! ;)
А все почалося з коляди на третій день свят.
На акардіоні грав Місько- Джек, що вже встиг причаститись не одною фляшкою перетвореною на вино.
Співала голосом незайманої вокалістка з двома дітьми, які безперестанку нили, що хочуть морозива, хоча морозило зимою добряче.. Навколо як баран скакав, навіжений аскер в овечій шапці з дзвоником на нозі і поломаним баяном, що створював шум свята. Зібралось багацько народу колядувати з нами. Але за годину капелюх був ще напівпорожній. Діти просилися тепер гарячого какао на яке не хватало всім. Збоку стояв бритоголовий чоловік з трьома перстнями на руці схожий на дона Козаностра і сміявся, бо циганка в хустці поки ми грали обійшла глядачів та зібрала гроші для музикантів і пішла собі далі! Він вгостив нас кавою, але сам пив з баночки особливу каву з чилійським перцем. Підішла дредаста дівчинка, наче шаманка послухати наші колядки і підспівувала нам. А потім вчилась грати на саксофоні, але її губи на морозі ніяк не грали.
Оскільки був жорсткий нокдаун і всі ресторани не працювали, то навіть очистити храм душі не було де.
І тут Дон Козаностра запропонував взяти віскаря, ікри та мартіні з шоколадом і поїхати до нього в гості. В його спортивний кабріолет помістились тільки я з Шаманкою. Всю дорогу вона розказувала про аюрведу і про її дар цілющого масажу. А Дон Козаностра жалівся, що після ліквідації Чорнобильської аварії держава кинула його напризволяще помирати і лише італійські лікарі врятували йому життя, але ліва рука досі не працює як треба. Колись він малював і займався біатлоном, а тепер інвалід. Так він став прагматичним матеріалістом і атеїстом. А про Різдво Христа говорив цитатою євангелія від Матвія : « Не до Вас я прийшов, а до заблудших овець Ізраїлевих!»
Вдома шаманка швидко зготувала канапки з червоною ікрою і під музику почала малювати, а потім робити Дону Козаностра лікувальний масаж всіх кінцівок. Він сидів як Хрещений Батько і задоволено потягував найдорожче віскі закусуючи червоною ікрою. Та після другого бокалу його почало штормити. Очі почервоніли і раптом він пірнув в мармурову підлогу і почав блювати ікрою з віскарьом і просив відкити широко розплющені очі, бо нічого не бачить. Шаманка ратово втративши дар зцілення почала істеричити і просити виклати таксі. Набрав таксі 103 і заспокоїв її, що нас всіх скоро заберуть. Оскільки в Дона Козаностри не було номера квартири, то назвав номер сусідів.
Iталієць просив набрати його лікуючого лікаря, але той не брав трубки, бо було вже далеко за північ. Минуло пів години, а швидка все не їхала і тут вже я почав молитись як ніколи раніше в житті простими словами від душі, бо всі молитиви повилітали з голови. Не встиг домолитись як в хату влетів переляканий сусід в піжамі до якого завалилась бригада лікарів. Ми розстелили жовто-гумову тканину і перектили на неї забльованого італійця.
Ми гнали в швидкій з мигалками і відкачували Дона Козаностру. Зупились на світлофорі біля церкви, де шаманка зразу вискочила по-англійськи, а я ще не встиг перехреститись, як італієць прохрипів: Ізверги дайте накритись, бо замерзну!
Але лікарі категорично відмовились давати ковдру доки не проведуть тест на ковід. Тоді зняв куртку і накрив тремтячого італійця, який, напевно привик до теплого клімату і європейського обслуговування.
Коли приїхали до лікарні то він вже італісько-українським діалектом критикував всю медичну систему і погрожував лікарям. Тому головний лікар подальше від біди послав його в дурдом- веселку. А в псіхушці нас зустріли люди в білому, що вже не панькались і вже не несли, а заламавши руки повели. Дон Козаностра як поранений лев намагався вирватись, але марно. Його прив’язали чотирма галстуками до ліжка на німецький хрест і конфіскували гаманець, ключі і документи. Тоді він почав шарпатись і волати італiйською, як папа римський на екзоцертичному обряді вигнання бісів: Катцо фаекуло козаностра бруча лат ера мія!!!
Лікарі і санітари почали питати що він каже.
А я жартучи з серйозним видом відповів, що кличе на допогу козаностру, щоб допомогла вам копати для себе могили.
І нахилившись до італійця голосно прошепотів: Я тебе почув, а ти мене зрозумів. Завтра з ними розберуться.!
Нещасні варяти палати розбіглись від проклять Дона Козаностра, як чорти по кутках і здається, що хтось з них наробив в штани , бо почало підсмерджувати.
Я вирвався на волю з цього смердючого відділення психушки дихнути свіжого повітря і наткнувся на фіру, яка напевно стояла тут ще від збитків на Андрія!
Викликав таксі автоматично назвавши адресу дурдому-веселки. Вже встиг замерзнути зустрічаючи світанок серед лабіринтів психлікарні коли нарешті приїхав переляканий таксист на девятці і невідкривачи дверей через вікно запитав:
« Ви з роботи чи втікаєте?»
-Та просто на лікування проваджав.
-Ну тоді поїхали!
Ранком проснувся від дзвінка стурбованого лікаря, якому дзвонили всю ніч.
Коли лікар почув, що Дон Козаностра випив пів фляшки вісті то різко запитав: « І що він ще живий?»
Як згодом виявилось після операції італієць приймає сильнодіюче лікарство від епілепсії, а така доза алкоголю є для нього смертельною!
Заспокоїв його лікаря, що Дон Козаностра двіжує дурдомі-веселка і треба його звідти витягати доки він не розніс психушку. Після цього подзвонив побратим в якого теж було півсотні пропущених дзвінків. Домовились зустрітись в дурдомі- веселка, але коли добрались до відділення виявилось, що Дон Козаностра змився звідти. Поїхали до нього додому після довгого барабанення в двері і віншування атеїст Дон Козаностра відкрив двері і втомлено промовив :
« Слава Богу я живий і вдома!»
Ю.М;)
