Мене надихає конкурс, оголошений спільнотою QUAC, щоб запросити друзів вести свій блог на блокчейні HIVE. Можливо тому, що я більше 20 років займалась рекомендаційним маркетингом, і це вже як звичка - запрошувати людей до співпраці :) Але як же це зробити на практиці тут, коли я не можу нічого навчити?
Адже я є мамою програміста, який одного разу подарував мені аккаунт на Steemit (тепер hive), і ось уже чотири роки я егоїстично веду свій блог. Я ніколи не виводила сама гроші звідси, тому що син сказав: мамо, мені легше це зробити, ніж навчити тебе ))) Чому егоїстично, спитаєте ви? Тому що я нікому про це не розповідала. Розуміла, що довкола є мої творчі друзі, яким сутужно живеться і їм не вистачає грошей, і вони могли б тут мати додатковий заробіток, та ще й задоволення від написання постів. Але я настільки втомилась завжди запрошувати людей в якусь "тему". Тому що, на жаль, наші "щирі" українці зазвичай не прийдуть і нічого не куплять! Навіть те, що їм справді треба, куплять в іншому місці, але не від мене. Бо раптом я на них щось зароблю! Запитання: Що вона буде з того мати? - написане в більшості з них на обличчі. Ось така гірка правда про українську доброзичливість... Так багато анекдотів про це складено, на кшалт: ...виколи мені одне око, щоб сусідові вдвоє більше... Знаєте такий? Якщо ні, пишіть в приват, розкажу )))
А тут, на hive, я кайфувала! Я працюю в інтернеті, і я можу ні з ким не спілкуватись. Та це ж таке щастя! Я справді втомилась завжди когось кудись запрошувати, переконувати, пояснювати...
Правда була ще одна причина, чому я не запрошувала раніше на блокчейн людей. Тому що не могла їм гарантувати, що потрачений час не буде даремно потраченим. І що вони тут взагалі отримають якусь винагороду за свою роботу, бо все ж було як лотерея, як повезе. І ось нарешті з'явилась спільнота, яка оголосила конкретні правила, і реально винагороджує українців за якісний контент! Єдине, що сумно - вибірка виходить один раз на 3 - 5 днів. І ось нарешті була написана ця стаття, яка пояснила чому вибірка виходить так рідко. Виявляється є критерії також щодо кількості постів, які потрапляють в вибірку. А ще потрібно, щоб спільнота QUAC росла і з'являлись нові користувачі. Тому я почала запрошувати своїх друзів. І ви знаєте що я почула у відповідь: я зараз не маю часу, я зайнятий, я пізніше гляну, я не вірю.... і ще багато інших заперечень!
Але все ж я продовжую запрошувати і надіюсь, що приведу сюди кілька креативних позитивних людей, які збагатять спільноту своїми думками, віршами та своїм життєвим досвідом!
Тому вітайте, Містер @rights-activist :)
Людина, яку я знаю давно. Завжди легкий на підйом, любить вчитись і шукає нових вражень!
Ми познайомились на концерті, який я організовувала 20 років тому. З тих пір завжди підтримує мої крейзі проекти та цінує мою думку :) Тому мабуть ми можемо вважати себе друзями.
Колишній військовий, який вийшов у відставку підполковником. На той момент, після військової муштри та рамок, став неформалом. Відпустив довге волосся, ходив лише в спортивному одязі, почав купатись в ополонці, словом кардинально змінив своє життя і насолоджувався своєю свободою.
Коли я організувала кавовий клуб кілька років тому, став моїм першим клієнтом кави і підтримав нас на жіночому фестивалі Аніма, погодившись варити каву. Адже ми сказали, що згідно турецьких традицій, справжній варщик кави має бути обов'язково з бородою )))
Цінує здоровий спосіб життя, натуральну їжу, мріє організувати органічне землеробство та екомагазин.
Любить подорожувати, особливо біля моря.
Іноді пише вірші. Останні роки виявив в собі сильне бажання допомагати людям виборювали свої конституційні права. Тому вважає себе правозахисником.
Він справжній львівянин, який любить каву, львівські пляцки і вміє бути щасливим навіть під дощем :)
Тут прочитайте його власну розповідь про себе.