Привіт! Мене звати Сашко Кучеренко. Я - новий учасник HIVE.

Всім привіт!
Мене звати Сашко Кучеренко (творчий псевдонім – Сашко Обрій). Я – український поет, музейник, атомник.
Народився 20 травня 1991 року в місті-супутнику АЕС – Южноукраїнську. Закінчив факультет «Атомної енергетики» Севастопольського національного університету ядерної енергії та промисловості. Кілька років працював на Південно-Українській АЕС машиністом-обхідником турбінного обладнання (МОТО-5).

121700252_3365461113560929_8086280484538511054_o.jpg

Писати поезії почав у 14-тирічному віці, отримавши завдання у 8-му класі написати 2 вірша на теми «Батьківщина» та «Хліб – усьому голова». Далі були спроби написати гумористичну поему про двох козаків – Івана Мордопупенка і Степана Сраку. Після цього був цикл інтимної ідеалістичної лірики, затим – філософська, пейзажна і громадянська лірика.
Насьогодні маю 3 виданих поетичних збірки: «Абетка юності» (2015), «І.ДЕ.Я» (2016), «БУСОЛ» (2019). Готується до друку четверта збірка поезій «Сокира сатири».

60451175_2159904780783241_6690357534361911296_o.jpg

У 2015 році я став членом Національної спілки письменників України і лавреатом Всеукраїнської літературної премії імені Василя Симоненка. І мабуть не випадково. Першою збірочкою українського поета, яку я прочитав у юності, була книжечка «Берег чекань» Василя Симоненка, яку подарувала мені моя перша дівчина. Звідтоді я переважно орієнтувався у своїй творчості на дух поетів-«шістдесятників». Також дуже симпатизую творчості іншого великого «шістдесятника» - Миколи Вінграновського, який до того ж є моїм земляком, позаяк народився теж на Миколаївщині, у сусідньому Первомайську. Також хотілося би згадати іншого не менш відомого земляка – Павла Глазового, творця легендарних гуморесок.
У різні часи окрім мови і літератури цікавився біологією, історією, політичними і топографічними картами, музикою. Трішки граю на гітарі і трішки співаю. Маю велосипед і дуже люблю велосипедні прогулянки, мандрівки, природу, походи (у тому числі в гори). Минуло вже 6 років, як став вегетаріанцем. Також люблю фотографувати, спостерігати за природою, а також за цікавими випадками, які трапляються у повсякденні, висвітлюючи їх у формі дописів у соцмережах та поезій.
Моє місто знаходиться біля мальовничого куточка України - каньйону річки Південний Буг, що входить до Національного Парку "Бузький Ґард".

109650351_3049277998512577_7226233925757978217_o.jpg

Дуже люблю українське автентичне мистецтво – народні пісні, вишивку, живопис, твори письменників-народників, що писали на тему козацтва, українського села (Михайло Стельмах, Олег Гончар, Григір Тютюнник, Олександр Ільченко, Василь Земляк та ін.).

116431770_3090467731060270_2127008178923863638_n.jpg

Із зарубіжних письменників з великим задоволенням читав твори таких антиутопістів та фантастів як Курт Воннегут, Рей Бредбері, Джордж Орвел, Жуль Верн, Станіслав Лем, Євґеній Замятін та ін.
У своїй творчості намагаюся поєднати традиційні народні мотиви із сучасністю.
Нині працюю в Музеї книги і друкарства України на території Києво-Печерської Лаври (з 2019 року).
На Hive мене запросила моя подруга @lilideleopolis. Вона заохотила мене розвивати українську спільноту QUAC. Я хочу, щоб про Україну знали у світі, тому спробую приєднатися до цього блокчейну. Буду ділитися з вами роздумами про життя, віршами, спогадами про цікаві мандрівки.
До зустрічі!

H2
H3
H4
3 columns
2 columns
1 column
19 Comments
Ecency