Привіт, ви мабуть чули і бачили цю грозу, яка вирувала в п'ятницю у Львові. О 16 год здійнявся сильний вітер, почалась сильна злива з градом, а ще дуже гриміло і блискало.
Вулиця Морозенка
В цей день я працювала в своєму дитячому садку. Після сну діти поїли полуденок і зібралися на вулицю, бавитися і зустрічати батьків.
Мої трирічки перед Львівською бурею.
Я з дітьми деякий час постояли біля входу в садок, тому що дуже хмарно будо і з далека чувся грім. Коли почався дощик ми з дітьми сховалися у вестибюлі садка. А також інші діти з старших груп і вихователі, і мами, які не встигли до грози забрати дітей додому.
Біля політехнічного університету
За дверима чувся гул, все потемніло, наче вночі, діти плакали і вимагали у вихователя маму. "Я хочу маму! Я хочу до мами!". Одна вихователька заховалася з дітьми в комірчину і розповідала їм казку, щоб вони не бачили і не чули того, що робилося за вікнами садка.
Мої дівчатка, бо саме п'ять дівчат залишилося, то тулилися до мене, то сідали на покривало, потім з цікавістю заглядали на старшеньких діток. І чекали на своїх мам. Чому мами нема так довго? Чому мама не приходить?
Та хто ж міг іти в таку погоду, звичайно всі чекали, коли закінчиться це страхіття.
Площа Степана Бандери, в неділю
На дитячому майданчику біля цирку
Вже потім стане відомого про наслідки цієї сильної зливи, поваленні дерева майже на кожній вулиці, порвані електропроводи, електроопори, що впали, перегороджені дороги деревами, пошкоджені дахи, побиті автомобілі, підтоплення на вулицях.
Коли я з Максимом йшла додому, то наші рідні вулиці були в повалених деревах, автомобілі намагалися об'їхати розірвані електромережі, шматки з покриття дахів лежали на тротуарах. Максим помітив, що на деревах були равлики, павуки, і ще інші комахи. Мабуть поховалися від грози.
Ми хвилювалися за свій автомобіль, і дім, тому що живемо на останньому четвертому поверсі, і часом було, що в сильну зливу мені текло зі стелі.
На шкільному майданчику сильний дощ побив кущ троянди. Я побачила обламану квітку і вирішила її забрати додому.
На щастя моя маленька машина і мій дім залишилися цілими. Вітер заносив дощові краплі на мою сторону. Вікна були мокрими і брудними, і я вирішила помити їх.
Вулиця Під Дубом, біля Форуму була повністю затоплена
Людина не може протистояти стихії. Тому потрібно берегти природу, бо прийдеться відповідати за свої вчинки. Треба задуматися поки не пізно.