Краса мого рідного села, відпочинок та праця на природі.

Привіт усім, хто любить читати і писати українською мовою.
Місяць тому, після Великодніх свят я їхала в своє чудове село Пониква. Відстань від мого дому у Львові і до хати в селі 76 км. Так показує GPS навігатор.

20210509_184522.jpg

В моєму селі понад 70 га озер і ставів, річок і безліч природніх джерел. Є рибне господарство , яке розводить в озерах карпів і коропів. Також щороку на озера прилітають лебеді створюють пари, висиджують малят, а восени відлітають у теплі краї, коли малеча укріпне і підросте.
Ось і цього разу мене при в'їзді в село зустрічали кілька лебедів. Я не могла не зупинитися. А поряд в іншому озері "райкали" жаби. В селі кажуть "жабяче" весілля- то буде тепло. А мені і потрібно було тепло, щоб зробити всю сплановану роботу.

20210509_190134.jpg

Ось такий вид з вікна мого будинку в Поникві, на сади і озера. Я провітрила кімнати, пропалила пічку, щоб не було сирості. Розклала продукти і насіння, які привезла. Максим одразу побіг до сусідських дітей бавитися і показував свої нові іграшки. Найкращою іграшкою зараз є планшет. Але на моє щастя в ньому часто сідає батарея. І Максим змушений бавитися машинками, їздити на ровері і навіть мені допомагати.

20210509_201210.jpg

Поля вже красувалися кольоровими смугами посівів. Тиша. Навколо мене тиша і спокій. Лиш соловейко заспівує весні свою веселу пісню. Цього недільного дня люди в селі відпочивали, і я також.

20210509_201303.jpg

В моєму селі є багато природньої глини. Я навіть брала шматок і з Максимом ліпили різні картинки і фігурки, потім сушили їх на сонечку. Колись такою глиною ліпили дерев'яні хати, також була в селі цегольня, а тепер закинуті ці поклади глини, тому що нікому не потрібно.

20210509_184959.jpg

Цвіли вишні і черешні, і мої яблуньки, які я посадила восени, також вкорінилися і зацвіли. Мій сад наповнився ароматом цвітіння і гудінням бджіл.

20210510_100132.jpg

20210510_131736.jpg

20210510_131814.jpg

Наступного ранку я взялася за роботу, витягнула атрибути для роботи на городі: мотичку, лопату і грабельки, відра для того, щоб виносити бур'ян.

20210510_105241.jpg

"Зелений" відпочинок, або екотуризм, мій експрес тур - встигнути те, що тут роблять за тиждень, зробити все за один- два дні.
Отже, день перший.

20210510_103443.jpg

Вечором перестала говорити, просто сил нема. Зробила половину запланованого, тому буде другий день.
Ранок почався з пошуку коней для посадки картоплі. Щороку я кажу собі "Все- це в останнє я саджу картоплю!" Але приходить весна і ось, я саджу картоплю знову. Це зручно, коли приїзджаємо в село, можна щось на городі вирвати, викопати і є свіже і смачненьке. Також оброблений город гарніше виглядає. Охайні грядки. В усьому світі люди радіють хоч якомусь клаптику своєї землі. А ми маємо свою землю , лиш не всі хочуть працювати.

20210510_105219.jpg

Взагалі в цьому році я повністю сама господарюю на городі. Згадую, як робила моя мама і бабуся, і роблю. Нічого тяжкого, це не вища математика, а фізична навантаження. Але мені це подобається. Я взагалі нічого не роблю без любові. Іноді думаю, що робота мене боїться, як і чоловіки🤭. Але то таке.
Є мета : отримати урожай.
І чіткий план дій.

20210510_131343.jpg

По-перше обробити одяг засобом від кліщів. Мій Максим завжди хапає їх. Засіб себе виправдав, вечором кліщів не було.
По-друге після сніданку братися до роботи. Полоти бур'яни, сіяти овочі, милуватися природою, почистити малини. Цього дня посіяла моркву, редиску, сатат і кабачки.

20210510_131617.jpg

Ось мій трофей! Моя зимова цибулька і часник виросли, свіжі еко вітаміни.
Мої яблуньки, які я посадила восени прийнялися. Навіть готуються цвісти. Я дуже тішуся цим. І буду надалі обновляти свій сад.

20210510_131220.jpg

Бджоли літають, хрущі в землі порпаються, метелики літають. Краса!
Хочу надихатися і наслухатися.
Це чудове відчуття, коли бачу плоди своєї праці. Тому вперед і тільки вперед.

20210510_112326.jpg

Я знаю, що мені і Максиму добре в селі. Ми разом! І це найкращі моменти в моєму житті. Макс досліждує навколишнє середовище, бачив жуків і хробаків. Ще трохи їх боїться, але він хоч бачив їх в живу, а не на картинці, чи в телефоні.

20210510_132355.jpg

20210510_161600.jpg

20210510_175108.jpg

20210510_175356.jpg

День другий почався в 6:30.
Зранку дуже боліли руки. Пальці в кулак тяжко було стиснути. Після кількох годин праці на городі, руки боліли до кисті. Потім все тіло гуло. Нічого, вдома вже відпочила.

20210511_143456.jpg

Минулого року один хлопчина назвав мене "рагуліхою", дослівно, бо я їжджу в село. Але це мене не ображає. Кожен ділиться тим, чим наповнений. Я ділюся своїм досвідом.

20210511_150126.jpg

Коні таки я знайшла, це велика проблема в селі. Більшість господарів мають трактори. А в мій город трактору важко заїхати. Коні маневренніші, чітко рухаються по вказівкам.

20210511_143747.jpg

20210511_120840.jpg

20210511_114544.jpg

20210511_111840.jpg

Наступного ранку знайшла між травою кінзу. Хтось її любить зеленою, а я люблю приправою до страв - коріандр

20210511_090305.jpg

Посадила картоплю, Ура!
Посіяла огірки, рукколу, фасолю, гарбузи, кабачки, кріпець, квіти.
Місію виконано!
Страшенно вимучена була.
Радію, що все зроблено!
Ваша бджілочка N
Дякую за увагу!

H2
H3
H4
3 columns
2 columns
1 column
6 Comments