Привіт усім, хто любить читати і писати українською мовою.
Місяць тому, після Великодніх свят я їхала в своє чудове село Пониква. Відстань від мого дому у Львові і до хати в селі 76 км. Так показує GPS навігатор.
В моєму селі понад 70 га озер і ставів, річок і безліч природніх джерел. Є рибне господарство , яке розводить в озерах карпів і коропів. Також щороку на озера прилітають лебеді створюють пари, висиджують малят, а восени відлітають у теплі краї, коли малеча укріпне і підросте.
Ось і цього разу мене при в'їзді в село зустрічали кілька лебедів. Я не могла не зупинитися. А поряд в іншому озері "райкали" жаби. В селі кажуть "жабяче" весілля- то буде тепло. А мені і потрібно було тепло, щоб зробити всю сплановану роботу.
Ось такий вид з вікна мого будинку в Поникві, на сади і озера. Я провітрила кімнати, пропалила пічку, щоб не було сирості. Розклала продукти і насіння, які привезла. Максим одразу побіг до сусідських дітей бавитися і показував свої нові іграшки. Найкращою іграшкою зараз є планшет. Але на моє щастя в ньому часто сідає батарея. І Максим змушений бавитися машинками, їздити на ровері і навіть мені допомагати.
Поля вже красувалися кольоровими смугами посівів. Тиша. Навколо мене тиша і спокій. Лиш соловейко заспівує весні свою веселу пісню. Цього недільного дня люди в селі відпочивали, і я також.
В моєму селі є багато природньої глини. Я навіть брала шматок і з Максимом ліпили різні картинки і фігурки, потім сушили їх на сонечку. Колись такою глиною ліпили дерев'яні хати, також була в селі цегольня, а тепер закинуті ці поклади глини, тому що нікому не потрібно.
Цвіли вишні і черешні, і мої яблуньки, які я посадила восени, також вкорінилися і зацвіли. Мій сад наповнився ароматом цвітіння і гудінням бджіл.
Наступного ранку я взялася за роботу, витягнула атрибути для роботи на городі: мотичку, лопату і грабельки, відра для того, щоб виносити бур'ян.
"Зелений" відпочинок, або екотуризм, мій експрес тур - встигнути те, що тут роблять за тиждень, зробити все за один- два дні.
Отже, день перший.
Вечором перестала говорити, просто сил нема. Зробила половину запланованого, тому буде другий день.
Ранок почався з пошуку коней для посадки картоплі. Щороку я кажу собі "Все- це в останнє я саджу картоплю!" Але приходить весна і ось, я саджу картоплю знову. Це зручно, коли приїзджаємо в село, можна щось на городі вирвати, викопати і є свіже і смачненьке. Також оброблений город гарніше виглядає. Охайні грядки. В усьому світі люди радіють хоч якомусь клаптику своєї землі. А ми маємо свою землю , лиш не всі хочуть працювати.
Взагалі в цьому році я повністю сама господарюю на городі. Згадую, як робила моя мама і бабуся, і роблю. Нічого тяжкого, це не вища математика, а фізична навантаження. Але мені це подобається. Я взагалі нічого не роблю без любові. Іноді думаю, що робота мене боїться, як і чоловіки🤭. Але то таке.
Є мета : отримати урожай.
І чіткий план дій.
По-перше обробити одяг засобом від кліщів. Мій Максим завжди хапає їх. Засіб себе виправдав, вечором кліщів не було.
По-друге після сніданку братися до роботи. Полоти бур'яни, сіяти овочі, милуватися природою, почистити малини. Цього дня посіяла моркву, редиску, сатат і кабачки.
Ось мій трофей! Моя зимова цибулька і часник виросли, свіжі еко вітаміни.
Мої яблуньки, які я посадила восени прийнялися. Навіть готуються цвісти. Я дуже тішуся цим. І буду надалі обновляти свій сад.
Бджоли літають, хрущі в землі порпаються, метелики літають. Краса!
Хочу надихатися і наслухатися.
Це чудове відчуття, коли бачу плоди своєї праці. Тому вперед і тільки вперед.
Я знаю, що мені і Максиму добре в селі. Ми разом! І це найкращі моменти в моєму житті. Макс досліждує навколишнє середовище, бачив жуків і хробаків. Ще трохи їх боїться, але він хоч бачив їх в живу, а не на картинці, чи в телефоні.
День другий почався в 6:30.
Зранку дуже боліли руки. Пальці в кулак тяжко було стиснути. Після кількох годин праці на городі, руки боліли до кисті. Потім все тіло гуло. Нічого, вдома вже відпочила.
Минулого року один хлопчина назвав мене "рагуліхою", дослівно, бо я їжджу в село. Але це мене не ображає. Кожен ділиться тим, чим наповнений. Я ділюся своїм досвідом.
Коні таки я знайшла, це велика проблема в селі. Більшість господарів мають трактори. А в мій город трактору важко заїхати. Коні маневренніші, чітко рухаються по вказівкам.
Наступного ранку знайшла між травою кінзу. Хтось її любить зеленою, а я люблю приправою до страв - коріандр
Посадила картоплю, Ура!
Посіяла огірки, рукколу, фасолю, гарбузи, кабачки, кріпець, квіти.
Місію виконано!
Страшенно вимучена була.
Радію, що все зроблено!
Ваша бджілочка N
Дякую за увагу!