Article 34 of the Constitution of Ukraine stipulates:
Everyone is guaranteed the right to freedom of thought and speech, to free expression of their views and beliefs.
Everyone has the right to freely collect, store, use and disseminate information orally, in writing or otherwise of their choice.
The exercise of these rights may be restricted by law in the interests of national security, territorial integrity or public order in order to prevent riots or crimes, to protect public health, to protect the reputation or rights of others, to prevent the disclosure of confidential information or to maintain authority and impartiality of justice.
This article of the Constitution corresponds to the International Covenant on Civil and Political Rights, which declares that everyone has the right to:
- freedom of thought;
- for unimpeded observance of their views;
- to freely express their views.
Free expression of one's opinion means the freedom to seek, receive and disseminate any information and ideas, worldview regardless of state borders, orally, in writing through the press or artistic forms of expression in world networks.
Everyone has the right to freedom of expression, in accordance with the European Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms.
This right includes freedom to hold opinions and to receive and impart information and ideas without interference by public authority and regardless of frontiers. This article shall not prevent States from requiring licensing of the radio, television or film industries.
Article 34 of the Constitution of Ukraine closely cooperates with Articles 21, 23, 31, 32, 35 of the Constitution.
This article can be seen as a development and a certain specification of the provision of Part C of Article 15 of the Constitution, which in Ukraine - censorship is prohibited. It guarantees spiritual and creative freedom, not limited by any obligatory ideology. The provisions of the article guarantee access to the media to political parties and movements, public organizations, trade unions, and each individual. No one can be forced to change the expression of their views and beliefs.
This includes requirements for the prior approval of messages and materials disseminated by the media.
As well as a ban on the dissemination of messages and materials by officials of state bodies, enterprises, institutions, organizations or associations of citizens, except in cases where the official is the author of the information disseminated or gave an interview.
Under the information Legislators understand: documented or publicly announced information about events and phenomena occurring in society, the state and the environment.
There are different types of information:
statistical,
mass,
on the activities of state authorities;
Local Government,
legal,
about a person
reference and encyclopedic nature,
sociological.
Freedom of thought and speech, free expression of their views and beliefs only get the right to exist when they rely on the right to freely collect, use and disseminate information in any way of their choice.
This right is ensured by an extensive and developed system of mass media in the state, as well as the ability of a person to receive information from various sources.
The main directions of information activity are political, economic, social, spiritual, ecological, scientific and technical, international, etc.
Taking into account the importance of information in the life of society, a certain regime of access to it is established by the current legislation on the procedure for obtaining, using, disseminating and storing information.
In this regard, information is divided into open and restricted, which is divided into confidential and secret.
In accordance with the requirements of the Law of Ukraine "On Information", official documents containing information recognized in the prescribed manner as a state secret are not subject to mandatory submission for information requests; confidential; on the operational and investigative work of the prosecutor's office, the Ministry of Internal Affairs, the Security Service of Ukraine, the work of inquiry and court bodies in cases where its publicity may prejudice operational measures, investigation or inquiry, violate the human right to a fair and objective trial, endanger life or the health of any person; information concerning the personal life of citizens; documents that constitute interdepartmental official correspondence, if they are related to the development of the direction of the institution, with the decision-making process and precede their adoption; information that is not subject to disclosure in accordance with other legislative acts;
information of financial institutions prepared for inspection by control and financial agencies.
The exercise of the right to freedom to seek, receive and impart information and ideas imposes special duties and responsibilities associated with certain constitutional restrictions, which are necessary and reflected in part C of Article 34 of the Constitution.
Article 67 of the Criminal Code of Ukraine establishes liability for disclosure of information which, in accordance with the Law of Ukraine "On State Secrets", constitutes a state secret, to a person to whom this information was entrusted or became known in office or work.
В статті 34 Конституції України визначено:
Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб на свій вибір.
Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
Дана стаття Конституції відповідає Міжнародному пакту про громадянські і політичні права, яким задекларовано, що кожна людина має право:
- на свободу думки;
- на безперешкодне дотримання своїх поглядів;
- на вільне вираження свого погляду.
Вільне вираження свого погляду означає свободу шукати, одержувати і поширювати будь-яку інформацію та ідеї, світогляд незалежно від державних кордонів, усно, письмово за допомогою друку або художніх форм вираження в світових мережах.
Кожна людина має право на свободу виявлення своїх поглядів, що узгоджується з Європейською конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і поширювати інформацію та ідеї без втручання держави і незалежно від кордонів. Ця стаття не перешкоджає державам вимагати ліцензування радіо-, теле- або кіноіндустрії.
Стаття 34 Конституції України тісно взаємодіє з статтями 21, 23, 31, 32, 35 Конституції.
Дану статтю можна розглядати, як розвиток і певна конкретизацію положення частини З статті 15 Конституції, якою в Україні - цензура заборонена. Вона гарантує духовну і творчу свободу, не обмежену ніякою обов'язковою ідеологією. Положення статті гарантують доступ до засобів масової інформації політичним партіям і рухам, громадським організаціям, профспілкам, кожній окремій людині. Нікого не можна примушувати до зміни висловлювання своїх поглядів і переконань.
Це включає вимоги щодо попереднього погодження повідомлень і матеріалів, які поширюються засобами масової інформації.
А також заборону поширення повідомлень і матеріалів з боку посадових осіб державних органів, підприємств, установ, організацій або об'єднань громадян, крім випадків, коли посадова особа є автором поширюваної інформації або дала інтерв'ю.
Під інформацією Законодавці розуміють: документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі.
Існують різні види інформації:
статистична,
масова,
про діяльність державних органів влади;
місцевого самоврядування,
правова,
про особу,
довідково-енциклопедичного характеру,
соціологічна.
Свобода думки та слова, вільне вираження своїх поглядів і переконань тільки тоді дістають право на існування, коли вони спираються на право вільно збирати, використовувати й поширювати інформацію в будь-який спосіб на свій вибір.
Це право забезпечується розгалуженою й розвинутою в державі системою засобів масової інформації, а також можливістю особи отримувати інформацію з різних джерел.
Основними напрямами інформаційної діяльності є політичний, економічний, соціальний, духовний, екологічний, науково-технічний, міжнародний тощо.
Враховуючи значення інформації в життєдіяльності суспільства, встановлюється певний режим доступу до неї передбачений чинним законодавством порядок одержання, використання, поширення і зберігання інформації.
В цьому плані інформація поділяється на відкриту та з обмеженим доступом, яка поділяється на конфіденційну і таємну.
Згідно з вимогою Закону України "Про інформацію" не підлягають обов'язковому наданню для ознайомлення за інформаційними запитами офіційні документи, які містять інформацію, визнану у встановленому порядку державною таємницею; конфіденційну; про оперативну і слідчу роботу органів прокуратури, МВС, СБУ, роботу органів дізнання та суду у тих випадках, коли її розголос може зашкодити оперативним заходам, розслідуванню чи дізнанню, порушити право людини на справедливий та об'єктивний судовий розгляд справи, створити загрозу життю або здоров'ю будь-якої особи; інформація що стосується особистого життя громадян; документи що становлять внутрішньовідомчу службову кореспонденцію, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи, з процесом прийняття рішень і передують їх прийняттю; інформацію, що не підлягає розголошенню згідно з іншими законодавчими актами;
інформацію фінансових установ, підготовлену для перевірки контрольно-фінансовими відомствами.
Використання права свободи шукати, одержувати і поширювати будь-яку інформацію та ідеї накладає особливі обов'язки і особливу відповідальність, пов'язані з деякими конституційними обмеженнями, які необхідні та відображені в частині З статті 34 Конституції.
Стаття 67 Кримінального кодексу України встановлює відповідальність за розголошення відомостей, які відповідно до Закону України "Про державну таємницю" становлять державну таємницю, особою, якій ці відомості були довірені або стали відомі по службі чи роботі.