Tears through Adagio ... Eve memoirs #33

IMG_20210111_202427_558.jpg

... She remembers this special night of her birth, which was filled with candlelight and the freshness of champagne. They did not sleep until the morning, thirstily drank the unexpectedly presented exciting intimacy ... And then it was a bright six months when Andrew was around! He promised her nothing, and she did not expect anything. This is happiness. If people could carry this feeling of detachment and gratitude to each other in marriage all their lives ... But then, unfortunately, they lose this wonderful feeling - when there is only a moment in eternity ...
Eve loved him, she wanted to have children from him, but he did not love. Or he thought that did not like, he was afraid to drown in her charisma, to lose himSelf ... And she lived today, caught every day as a gift ... They were together every day, talked a lot about dreams, the future. Andrew was an ambitious young man. He studied economics by correspondence, had Rockefeller plans! He said: if I do not get rich honestly, I will rob the bank )

...Вона памятає цю особливу ніч її народження, яка була наповнена світлом свічок та свіжістю шампанського. Вони не спали до ранку, спрагло пили несподівано подаровану пянку близькість ... А потім було яскравих пів року, коли Андрій був поряд! Він нічого не обіцяв їй, а вона нічого не очікувала. Це і є щастя... Якби люди могли пронести це почуття непривязаності та вдячності один до одного в шлюбі все життя! Але потім на жаль вони втрачають це дивовижне почуття - коли існує лише мить у вічності... Загрузають у претензіях та образах.
Єва любила Андрія, хотіла б мати від нього дітей. Але він не любив! Або думав, що не любить, боячись потонути у її харизмі, втратити своє Я... А вона жила сьогоднішнім, кожен день ловила, як подарунок... Були щодня поряд, багато спілкувались на теми мрій, майбутнього. Андрій був амбітний молодим чоловіком. Він навчався на економічному заочно, мав рокфелерівські плани! Казав: якщо мені не вдасться розбагатіти чесним шляхом, я пограбую банк :)

20210111_202514.jpg

Together with Eva, they worked on creating a network of diet products for an active lifestyle. He was Eve's right hand man, and they traveled extensively, developing new regions. It lasted half a year. Their relationship was like gambling, when two strong personalities sometimes hurt each other, subconsciously fighting for the best, then getting closer, then moving away from each other ... But from this their relationship remained exciting ...
Sometimes she was surrounded by his tenderness. He could come unexpectedly and bring roses ... And sometimes he was rude, as if taking revenge on her ... for not love her.
That day was the triumph of Eve. She was invited to a regional celebration hosted by her successful organization. And there was a concert in the organ hall. There were beautiful classics. And Adagio, who still causes tears of admiration and sadness at the same time ... Then for the first time Andrew said that he would go ... forever ...
( to be continued )

Разом з Євою вони працювали над створенням мережі магазинів дієтичних продуктів для активного способу життя. Він був правою рукою Єви, і вони багато подорожували, розвиваючи нові регіони. Так тривало пів року. Їх стосунки були, як азартна гра, коли дві сильні особистості іноді роблять боляче один одному, підсвідомо борячисть за кращість, то зближуючись, то віддаляючись один від одного... Але від цього їх стосунки залишались хвилюючими...
Іноді вона була оточена його ніжністю. Він міг прийти несподівано, і принести троянди... А іноді був грубим, наче мстив їй.... за те, що не любить.
В той день був тріумф Єви. Вона була запрошена на регіональне свято, яке проводила її успішна організація. І був концерт в органному залі. Лунали прекрасні класичні твори. І Адажіо, яке і зараз викликає сльози захоплення і смутку водночас... Тоді вперше Андрій сказав, що поїде... назавжди... ( далі буде )

IMG_20210111_202433_933.jpg

( Free images taken from PicsArt )

Autumn paved the way for him to dream, but without it ...

Осінь стелила йому барвисту дорогу до мрій, але без неї...

You can read the previous part
Eve memoirs

Ви можете прочитати тут попередню частину Eve memoirs

And also you can read the story from the beginning in three collections of seven parts:

Thank you for your time.

H2
H3
H4
3 columns
2 columns
1 column
3 Comments