Andrew was a mature, very handsome man, with sad eyes, who was a military lieutenant and Eve sometimes met him when she went shopping or walking with her young son. She knew nothing about him, but in his eyes she felt the kinship of their souls.
She began to look for a meeting with him, and not knowing anything about him, met him again. Their eyes intertwined, and in Eva's eyes he saw the feeling in which he recognized his own ... They met and it was easy and good for them. This is so when people talk about everything, at the same time it doesn't matter what they talk about, but just being around is so exciting and joyful that every cell of your being is filled with happiness ...
Андрій був зрілим, дуже красивим мужчиною, з сумними очима, який був військовим лейтенантом і Єва іноді зустрічала його, коли ходила за покупками, або гуляла з маленьким сином. Вона нічого не знала про нього, але в погляді відчувала їх спорідненість душ.
Вона почала шукати зустрічі з ним, і не знаючи нічого про нього, знову зустріла його. Їх погляди переплелись, і в очах Єви він побачив почуття, в якому впізнав своє... Вони познайомились і їм було легко і добре поряд. Це так, коли люди говорять про все, водночас не має значення про що вони говорять, а просто перебування поряд є настільки хвилюючим і радісним, що кожну клітину твого єства наповнює щастя...
Eva was upbringed, so that marriage for her was a sanctuary, and they with Artur took a marriage in the traditional Church, according to her parents traditions. Therefore, Andrew for her could be a friend only. He learned that Eve married and his eyes became even more sad. There were no obscene proposals from him ... but for her, this meeting opened that there may be something more relationships between two people can be deep and filled with some wonderful feeling that I wanted to protect and develop ... Eve did not know what to do with. They did not agree about meeting and have not exchanged phones. But she lived a hope of the next meeting . Suddenly her sky became brighter and there seemed to be an explosion of excitement and joyful anticipation ...
And once in her door called. And he stood on the threshold! With a bouquet of roses ....
(to be continued)
Єва була вихована, так що шлюб для неї був святинею, а вони з Артуром взяли шлюб в традиційній церкві, по традиціях її батьків. Тому Андрій для неї міг бути лише другом. Він дізнався, що Єва замужем і його очі стали ще більш сумними. Жодних непристойних пропозицій від нього не було... А для неї ця зустріч відкрила, що може бути щось більше, стосунки між двома людьми можуть бути глибокими і наповненими якимсь чудесним почуттям, яке хотілось оберігати та розвивати... Єва не знала що з тим робити. Вони ні про що не домовлялись і не обмінювались телефонами. Але Єва жила надією про наступну зустріч. Раптом її небо стало яскравішим і там наче відбувся вибух хвилювання та радісного очікування...
А одного разу в її двері подзвонили. І на порозі стояв він! З букетом троянд....
(продовження буде)
Images taken from PicsArt.
You can read the previous parts
Eve memoirs
Ви можете прочитати попередні частини Eve memoirs
Дякую за ваш час.
Thank you for your time.