Сьогодні на просторах інтернету (якщо точніше, то це була стаття BBC) мені трапилися роздуми, підкріплені дослідженнями вчених та науковими даними, про те, що саме відкриття вогню і подальша термічна обробка прискорила еволюцію людини і зробила нас тим, ким ми є.
Недарма черепи предків людей, які недалеко відійшли від мавп, набагато менші, ніж черепи сучасної людини (яка сформувалася приблизно 40-50 тисяч років тому, якщо пам'ять мене не підводить). Різке збільшення маси мозку (і, відповідно, об'єму черепа, який його вміщав) відбулося через те, що людина стала краще харчуватися, коли навчилася користуватися вогнем. Адже організм став витрачати набагато менше енергії на перетравлення обробленої на вогні їжі, крім того, вона стала краще засвоюватися (адже термічна обробка продуктів харчування - це наче первинне перетравлення їжі), що призвело до того, що мозок став отримувати більше поживних речовин, поступово збільшуватись у масі і краще мислити, що призвело до подальшого вдосконалення навичок людини у полюванні і збиральстві, а трохи пізніше - і в землеробстві. Утворився позитивний зворотний зв'язок між підвищенням якості харчування та підвищенням розумових навиків людини і, зрештою, розвитком людської цивілізації. Адже розвиток ремесел також пов'язаний із вогнем - гончарство, обробка металу, - все потребує вогню.
Недарма в міфах чи не кожного народу присутній момент отримання людьми вогню від вищих сил, переважно через викрадення його з небес одним із богів-відступників чи людських героїв. Цей міф у багатьох культурах стоїть на одному рівні з міфами про створення світу та появою людського роду, тобто є дуже важливим для людства.
Найвідомішою з таким прадавніх легенд є давньогрецький міф про Прометея, який викрав вогонь в олімпійських богів і подарував його людям, за що цар богів Зевс жорстоко покарав бунтівного титана, прикувавши його ланцюгами до скелі. Щодня до нього прилітав орел і роздирав та з'їдав йому печінку. Проте Прометей не помирав, бо його печінка щоразу відновлювалася (знаєте, що цікаво? печінка - це єдиний (крім шкіри) орган людини, здатний до регенерації) і орел прилітав знову і знову. Так повторювалося, доки Прометея не звільнив Геракл.
Ось який важливий вогонь у становленні людської цивілізації, без нього ми б досі залишались мавпами. Проте з вогнем треба бути обережним, бо якщо за ним не доглядати, то вогонь може вийти з під контролю і знищити те, що людина так довго створювала. Така суть і така ціна прогресу, через який ми ходимо по лезу ножа. Але це менше зло і ми мусимо з цим миритися.
Фото 1 автора Vlad Bagacian з Pexels
Фото 2 автора Bence Szemerey з Pexels
Фото 3 автора Erik Mclean з Pexels