Можливо ви помітили, що я публікую багато фотографій із вербовими (точніше баськовими, бо вербові котики виглядають дещо по-іншому і хоча я не знаю як правильно назвати баську, цей кущ також відноситься до родини вербових) котиками. Це все тому що я люблю котиків, і баськових, і справжніх. Вони такі м’якенькі та пухнасті)). То ж коли я весною під час прогулянки проходжу поруч квітучої баськи, то я неодмінно зроблю фото котиків на ній. А, оскільки я намагаюся якомога більше гуляти (гуляти потрібно часто, це зміцнює наше здоров’я та душевний комфорт), то і фотографій котиків у мене я багато, з якими я потім ділюся зі своїми друзями по вулику.
Я, загалом, люблю все, що відноситься до природи – квіточки всілякі, цікаві рослини, мохи, жучки. Я це все фотографую і також публікую у Hive. Якщо я знаю, що це за рослина, то я ділюся з вами цікавою інформацією або особистою історією, пов’язаною з нею. Можу щось нагуглити, вбиваючи таким чином двох зайців – я розповім вам щось цікаве і для себе дещо нове дізнаюся.
Але іноді не хочеться ділитися сухою та нудною інформацією. Буває так, що я вже писала про конкретну рослину, а маю нові фото, нащо знову писати те саме? Ну, можливо не зовсім те саме, бо коли береш інформацію з голови, то написати те саме навряд чи вийде, але не хочеться просто викопувати і опрацьовувати довідкову інформацію. Натомість хочеться, поділитися переживання та емоціями, які я відчула, знайшовши, наприклад, ось таку квітку:
Бачите, там є рожевенькі та фіолетові квіточки. Це якось пов’язано із тим, що один з цих кольорів (не пам’ятаю точно) позначає нові квіточки, в яких ще багато нектару для бджіл. А ті, які вже порожні, іншого кольору, щоб бджоли не витрачали даремно своїх сил і не летіли до них. Я насправді ніколи не перевіряла чи це так, було б цікаво дізнатися. А от що я таки робила, це намагалася висмоктати нектар із цих квіток, і рожевих, і фіолетових)). Нічого мені не вдалося.
А ось листочок граба, який щойно розкрився, такий ніжний, зелений, яскравий. Ну як ним не замилуватися? Таке листя на деревах буває буквально кілька днів навесні, коли все ще зелене та соковите. Потім та зелень тьмяніє та вкривається пилом і ви вже не милуєтесь нею, коли втомлені сонцем гуляєте в тих же місцях влітку.
Або ось ніжний яблуневий цвіт. Як бачите, це суцвіття виросло прямо на стовбурі, без гілки? Там і яблучка будуть, цікаво виглядатиме.
Таких моментів у мене дуже багато. Про деякі хочеться розповідати окремо, про інші (так мені здається) краще говорять самі фото, без слів. Але я знаю, що варто бути уважною під час моїх прогулянок, бо там завжди можна зустріти щось цікаве.