Майже на кожному заміському (а то й міському, на старих вуличках, де є клаптик вільної землі) весною розцвітають чудові квіти з неймовірним п'янким ароматом, переважно жовтого або білого кольору - нарциси. Всі знають ці квіти, проте не кожен розповість про походження цієї назви. А з нею пов'язана красива, хоч і сумна легенда (як це часто буває в історіях про кохання).
То ж легенда ця дуже давня і походить з Давньої Греції. Є багато різних варіацій, але найпоширенішою є наступний варіант.
Колись давно жив собі на світі юнак, дуже вродливий і статний. Ним всі захоплювалися, милувалися, домагалися його дружби та кохання. Та Нарцис (так його звали) був дуже не приймав нікого і не впускав у своє серце, був самозакоханим та пихатим. Він глузував зі своїх прихильників та шанувальників, але інколи він давав зрозуміти, що його прихильність можна здобути, виконавши якесь безглузде і дуже небезпечне завдання. Так чимало хороших людей, які повірили Нарцису, втрапили у біду.
Нарцис був мисливцем і часто блукав гірськими долинами, полюючи на здобич. Саме там його побачила німфа Ехо і закохалася в нього. Вона ходила за ним таємно, стежила і милувалася його красою здалека. Одного разу Нарцис почув шум і, налякавшись, спитав "Хто там"? А Ехо, засоромившись, так і відповіла "Хто там". Нарцис побачив німфу, але висміяв її за невміння спілкуватися. Вона так і не змогла поговорити з ним і нажахана втекла. Але вона продовжувала кохати Нарциса, який не звертав уваги на її почуття, як і на всіх інших.
Ехо і далі потай ходила по п'ятах за Нарцисом, коли він полював в горах. Вона дуже змарніла і врешті-решт згасла з туги від нерозділеного кохання. Він неї залишився лише безтілесний голос в скелях, який, якщо голосно крикнути, повторяв останні слова. Це відлуння з того часу стали називати "ехо".
А Нарцис навіть не знав, що він погубив бідолашну німфу, бо був самозакоханим і не звертав уваги на інших, вважаючи, що ніхто його не гідний. Через що богиня помсти Немезіда вирішила помститися Нарцису. Вона влаштувала так, що він зупинився відпочити біля лісового озера з кришталево чистою водою. Коли юнак нахилився до води, щоб втамувати спрагу, то побачив у воді неймовірно прекрасного юнака. То було його власне відображення. Врешті-решт Нарцис зустрів того, у кого він закохався - себе. Його почуття було настільки сильним та пристрасним, що він не зміг залишити берег озера, бо не зміг би пережити розлуку зі своїм коханням. Врешті-решт Нарцис згас там, як і бідолашна Ехо до того. Так здійснилася помста Немезиди. А на місці, де він помер, виросла прекрасна квітка, яку назвали на честь самозакоханого юнака - нарцисом.
А ще Нарцис збагатив своїм іменем медичну термінологію, адже в психології існує такий термін як "нарцисичний розлад особистості", який характеризується завищеною самооцінкою, гострою потребою в увазі та відсутністю емпатії (вмінню співпереживати).
Але як би там не було, нарциси - прекрасні квіти і ними справді можна можна милуватися 😊.
