Hi friends.
I haven't posted in this community for a very long time, and it's time to get back to it. In fact, I regularly visit various cafes and restaurants, but I almost never take photos. Why so? Probably, the whole point is that I am not very good at making a beautiful, aesthetic shot, and therefore sometimes I don't even try. It also plays a role in the fact that I am shy to take pictures in places where there are many people. I know it's not very good, but that's how things are. But sometimes I step out of my comfort zone and take a few shots, albeit quickly and awkwardly.
Привіт, друзі.
Я вже дуже давно не писала у цю спільноту, і час знову повертатися. На справді, я регулярно відвідую різні кафе та ресторанчики, але майже ніколи не фотографую. Чому так? Мабуть, вся справа в тому, що я не дуже вмію зробити гарний, естетичний кадр, а тому часом навіть не намагаюсь. Також грає роль те, що я соромлюсь робити знімки у місцях де багато людей. Знаю, що це не дуже добре, але такі справи. Але іноді я виходжу із зони комфорту і роблю декілька кадрів, хоч швидко та ніяково.
So, yesterday I went to the city of Poltava to watch the new Ukrainian film "Luxembourg, Luxembourg" on the big screen. Immediately after watching, my friends and I decided to go to a coffee shop to discuss what we had seen. Unfortunately, the mall where we watched the movie didn't have any cool, authentic coffee shops or cafes, so we didn't have a wide choice. We visited a small coffee shop called "Pistachio". We were lucky, because at that time there were almost no people there and we could sit and talk quietly.
Тож, учора я їздила у місто Полтава, щоб подивитися новий український фільм "Люксембург, Люксембург" на великому екрані. Одразу після перегляду ми з друзями вирішили піти у кав'ярню аби обговорити побачине. На жаль, у тому торгівельному центрі, де ми переглядали фільм, не було якихось крутих, автентичних кав'ярень чи кафешок, а тому широкого вибору у нас не було. Ми завітали у невеличку кав'ярню під назвою "Фісташка". Нам пощастило, адже в цей час там майже не було людей і ми могли спокійно посидіти поговорити.
Currently, I cannot drink coffee with milk, so I am constantly looking for alternatives. At first I was upset because I couldn't taste my favorite raff, but later I realized that it was an opportunity to try something new. That's how I discovered filter coffee, which for some reason I had been ignoring all this time. Unfortunately, Pistachio did not have a filter, so without thinking for a long time I took a match.
Before that, I don't remember trying this variety of tea, because very often in social networks you can see many memes and stereotypes that matcha is not tasty. That's why I went for it. Well, yesterday I still decided to try.
Наразі мені не можна пити каву з молоком, а тому я в постійному пошуку альтернатив. Спочатку я засмучувалася, адже не могла куштувати свій улюблений раф, але згодом зрозуміла, що це можливість пробувати щось новеньке. Так я відкрила для себе фільтр-каву, яку весь цей час чомусь ігнорувала. На жаль, у "Фісташкі" не було в наявності фільтру, а тому не довго думавши я взяла собі матчу.
До цього я не пам'ятаю, щоб пробувала цей різновиж чаю, адже дуже часто в соціальних мережах можна побачити багато мемів і стереотипів, що матча не смачний. От я і повелася на це. Ну а от вчора все ж вирішила спробувати.
How wrong I was! I really liked the matcha! This is something fantastic: a soft, delicate taste that is pleasantly warming. I also liked its smell: somewhat similar to the aroma of algae. Not disgusting, but characteristic. As a sincere lover of Asian cuisine, I liked it.
One of my friends also decided to get herself a cup of matcha tea. She also liked it, but others who tried it did not. One person even found him disgusting. Well, everyone has different taste buds.
Now I am 100% sure that I will continue my acquaintance with the match.
Thanks for reading this post. Until the next meetings!
Як я помилялася! Мені неабияк сильно сподобався матча! Це щось фантастичне: м'який, ніжний смак, який приємно зігріває. Також мені імпонував його запах: чимось схожий на аромат водорослей. Не противний, але характерний. Мені, як щирій любительні азійської кухні, припало це до душі.
Одна моя подруга теж вирішила взяти собі горнятко чаю-матча. Їй теж сподобалося, а от іншим, які спробували його - ні. Одній людині він навіть здався огидним. Ну що ж, у кожного різні смакові рецептори.
Тепер я на 100% впевнена, що буду продовжувати знайомство з матчою.
Дякую, що прочитали цей пост. До наступних зустрічей!