Time has the ability to erase some moments from memory, but the joy is that now at least photos can remember them in more detail. It was the 3rd day, then still Steem Festy.
Час має здатність стирати деякі моменти з пам'яті, але радість що тепер хоч фотографіями можна їх детальніше пригадати. Це був 3-ій день, тоді ще Steem Festy.
So to speak, the school day, so from the morning lectures were held with a decent schedule. After a night of active bowling, many people slept and we are one of them, so we arrived a little later. It was very cool to take the tram across the beautiful bridge.
Так сказати навчальний день, тому з самого ранку активно проводились лекції з гідно розкладом. Після ночі активного боулінгу багато хто спав і ми одні з них, тому приїхали трохи пізніше. Дуже класно було їхати на трамваї через красивий міст.
I really liked the effect of surprise, when there was a new meeting place every day. This time a huge congress center ICE Krakow.
Мені дуже подобався той ефект сюрпризу, коли кожного дня було нове місце зустрічі. Цього разу величезний конгрес центр ICE Krakow.
Downstairs dressing room and elevator, then corridors. There were many conference rooms and one common area for breakfast on the floor. There were buffets in the middle and we could take off some tea croissants.
Внизу гардеробна і ліфт, а потім коридорчики. На поверсі було багато конференц-залів і один спільний простір для сніданку. Посередині стояли шведські столи і ми собі могли трохи знімати круасанчики з чаєм.
And you could also drink coffee, which was not unimportant, but I was not interested in it then.
І каву теж можна було випити, що не мало важливо, але мене тоді це ще не цікавило.
But the wonderful master class of making Japanese coffee from @ytrphoto was even very interesting to watch. Here I accidentally caught @nathanmars in the frame. Who was, as always, in his recognizable yellow short hat.
Але прекрасний майстер-клас приготування японської кави від @ytrphoto було навіть дуже цікаво дивитися. Тут я випадково зловила @nathanmars в кадр. Який був як завжди у своїй впізнаваній жовтій короткій шапочці.
In the archives of the secret paparazzi @olga.maslievich I found a photo of me talking to one of my new friends @rhondak. I was surprised that I do not have a photo with her, but it turns out there is. (Sorry for the poor quality)
В архівах таємного папараці @olga.maslievich я знайшла фото, як я розмовляю з однієї зі свої нових друзів @rhondak. Мені було дивно, що у мене зовсім немає фото з нею, але виявляється є. (Вибачте за погану якість)
Later, another interesting activity is a drawing master class from @amalinavia. She handed out very cute little books to everyone. The beautiful Krakow Castle was chosen as the basis for painting, but I never finished painting. I do not indulge in this.
Пізніше ще одна цікава активність майстер-клас по малюванню від @amalinavia. Вона роздавала дуже милі маленькі книжечки усім. Був вибраний прекрасний Краківський замок за основу для розмальовування, але я так і не домалювала. Не надаюся я до цього.
There were very beautiful panoramic windows in one of the conference rooms, and because it was very difficult for me to understand the lectures that day (perhaps because my brains were still asleep 🤷🏻♀️) in English, I took a few selfies against the panoramic view.
В одному з конференц-залів були дуже красиві панорамні вікна і оскільки того дня мені дуже важко давалось розуміння лекцій (можливо тому що мої мозги ще спали🤷🏻♀️) англійською мовою, я зробила декілька селфі на фоні панорамного виду.
I'm sorry, I actually always try to listen respectfully, but it worked out. And now I will reveal to you a little the secret of the women's toilet and what is happening there. It is logical that in such a large center, the toilets are very spacious and have a lot of space for taking photos in the mirror.
Вибачте, я насправді завжди намагаюсь з повагою слухати, але так вийшло. А зараз я трішки привідкрию вам таємницю жіночого туалету і що ж там відбувається. Це логічно що в такому великому центрі, дуже просторі вбиральні і мають багато простору для роблення фото в дзеркалі😇.
This is exactly what almost all the girls in the bathroom do. Although it has long been no secret. Just decided to leave it here.
You need to take a group photo later. While everyone was preparing for this, everyone took a separate photo with each new friend.
Ось такі от справи роблять майже усі дівчата у вбиральні. Хоча це вже давно не секрет. Просто вирішила це залишити тут.
Пізніше потрібно зробити групове фото. Поки все для цього готували, кожен робив окреме фото з кожним новим другом.
There was a kind of photographic commotion or chaos and noise. Oh, it's probably not easy to take a quality photo of so many people. It was necessary to gather all the people in a heap.
Був такий собі фотографічний переполох чи то безлад і галас. Ох, напевно зовсім непросто зробити якісну фотографію такій кількості людей. Потрібно було усіх людей зібрати до купи.
I still think without closed eyes.
Now you need to feed all these gluttons, so a grand dinner was organized in a huge hall with a stage. Before that, I still managed to chat with many people.
The meal began. Lunch was very varied, but since I'm not involved in the distribution of "foodporn", I will show only the dish that I think is the most interesting in appearance.
Все одно думаю без закритих очей не обійшлося.
Тепер потрібно всіх цих ненажер нагодувати, тому був організований грандіозний обід у величезному залі зі сценою. До початку, я ще встигла побалакати з багатьма людьми.
Почалась трапеза. Обід був дуже різноманітний, але оскільки я не займаюся розповсюдженням "foodporn", я покажу лише ту страву яка, як на мене, є найцікавіша на вигляд.
I will say, in secret, I ate this dish in very contrast. These purple pieces tasted terribly disgusting, but these yellow circles were as tasty as possible. It seems some Polish national pastries.
Скажу, по секрету, я їла цю страву дуже контрастно. Ось ці фіолетові штуки були на смак жахливо противні, а ось ці жовті кружечки були максимально смачними. Це здається якісь польські національні вироби з тіста.
There were many white round tables and everyone sat down quickly so that the dinner would not cool down.
We got at the table with a lot of people, but as far as I remember, I only managed to meet @aaronleang.
Було багато білих круглих столів і всі швидко розсідалися щоб за не охолонув обід.
Ми попали за столик з багатьма людьми, але наскільки я пам'ятаю, я встигла познайомитися лише з @aaronleang.
I took a photo of the landscape of the table and Aaron was in the frame. And later I took a selfie with him personally. All I remember is that I was madly interested in his soft and fluffy hair.
Я робила фото ландшафту стола і Аарон попав в кадр. А пізніше я ще з ним зробила селфі особисто. Все що я пам'ятаю, це те, що мене шалено зацікавило його м'яке і пухнасте волосся.
All I remember about our first conversation is that I complimented him: "I really like your hairstyle." Now you know everything about me...
Later, everyone's favorite part began, a kind of reward for a working day - a party.
Все що я пам'ятаю про нашу першу розмову це те, що я зробила йому комплімент: "Мені дуже подобається ваша зачіска". Тепер ви знаєте все про мене...
Пізніше почалась всіма улюблена частина, така собі нагорода за трудовий день – вечірка.
And so the whole large community gathered, we went to its location, a nightclub.
I finally had somewhere to wear my elegant skinny dress. I don't know if I found the right place on the map, but it seems to be reminiscent of where we were. It is called 89. Email me if I'm wrong.
Everything was in the basement to which the stairs led down and all the walls inside were lined with cloth.
І ось зібравшись всією великої громадою, ми пішли в місце її розташування, нічний клуб.
Я нарешті мала куди одягти своє елегантне в обтяжку плаття. Я не знаю чи правильне місце я найшла на карті, але здається воно нагадує те, в якому ми були. Воно називається 89. Напишіть мені хто-небудь, якщо я помилилася.
Все знаходилося у підвалі до якого вели сходи вниз і усі стіни всередині були оббиті тканиною.
There was a main hall in which the main movement took place. Although it seemed small, there was a round bar and a stage.
That evening, the cocktails were made by very friendly and friendly bartenders. Catch videos with boiler bubbles. That's all I was able to do in that hall.😂
Був головний зал в якому відбувалася основний двіж. Хоч він був ніби маленький, але поміщалась і кругла барна стійка, і сцена.
В той вечір коктейлі робили дуже привітні і дружелюбні бармени. Ловіть відео з котельними бульбашками. Це все до я змогла зробити в тому залі.😂
By the way, even in that hall there were tables around the circle, where serious mens (mans) sat and talked about crypto topics.
I don't really even have a photo of it all. There is only up close, because everything was hidden in the misty darkness with red lights. It's cool that there was real live music with vocals on the stage that evening. But not just strangers, but Steem artists. I was able to make a video of only two of them and only one song, and then unfinished.
До речі, ще в тому залі по всьому колу були столики, за якими сиділи серйозні мени (men) і розмовляли на крипто теми.
В мене насправді толком навіть фото усього цього немає. Є лише зблизька, оскільки все було заховане у туманній темряві з червоною підсвіткою. Круто що на сцені того вечора грала реально жива музика з вокалом. Але не просто чужі люди, а Steem артисти. Я змогла зробити відео лише двох з них і лише по одній пісні і то недокінченій.
The first duo are funny guys who had a very thematic name for our festival - Steemit Birds, I hope she wrote correctly. They performed a very cheerful song, although I did not understand the words very well.
And the second song is also from a member of Steem, but unfortunately I do not remember her nickname. But I really liked her voice.
Перший дует це веселі хлопці що мали дуже тематичну назву до нашого фестивалю – Steemit Birds, сподіваюся що правильно написала. Вони виступили з дуже веселенькою піснею, хоч я й не дуже зрозуміла слова.
А друга пісня теж від учасниці Steеm, але на жаль не пам'ятаю її нікнейм. Але мені дуже сподобався її голос.
I also remember that in that club there was such an option that you could choose from a special box of masks and take funny pictures in the camera. Then I decided to invite a very interesting participant for such a photo shoot - @nanzo-scoop. I was very afraid to invite him, but then I went to his table and pulled to the device. I already made the finished result on the second day.
Ще я пам'ятаю, що в тому клубі була така опція, що можна було вибрати зі спеціального ящика маски і зробити кумедні знимки в фото апараті . Тоді я вирішила запросити дуже цікавого учасника для такої фотосесії – @nanzo-scoop. Я дуже сильно боялася його запрошувати, але потім все ж підійшла до його столика і потягнула до того апарату. Готового результату я вже зробила на другий день.
The last thing I remember was approaching a table where only one gentleman was sitting to ask one of them something, but then we talked and started dating. However, I found only one selfie, which was taken with one dude, whom I very actively questioned who he was and where he came from. And I think I embarrassed or got him. Hahaha.
Останнє що я пам'ятаю це, як підійшла до столу, де сиділи лише одні джентльмени щоб щось спитати одного з них, але потім ми розговорилась і почали знайомитись. Проте я знайшла лише єдине селфі, яке було зроблене з одним чуваком, якого я дуже активно допитувала, хто він і звідки. І здається я його збентежила або дістала. Ха-ха-х.
On this beautiful note, I finally complete my report and memoir. To be honest, I'm nervous. But it's all because of me, because I drag on Saturday Memories forever until the last moment, because I can't find a topic for a long time. And then I write till night. Although I really like the idea. Thank you for the initiative @olga.maslievich :)
На цій прекрасній ноті, я нарешті завершую свій репортаж і спогад. Якщо чесно я нервуюсь. Але це все через мене, оскільки я вічно затягую Saturday Memories до останнього моменту, бо довго не можу знайти тему. А потім до ночі пишу. Хоча я дійсно люблю цю ідею. Дякую за ініціативу @olga.maslievich:)