And cloud therapy again... Love the clouds, #166 (EN-UA)


Hi, dear friends and clouds lovers! I seem to disappear again, only to appear later... Last week was difficult. I noticed that when I'm sad or have some problems, I can't write. No inspiration. And now... I wanted to share with you my joy of contemplating nature. And then I read about the nighttime massive missile attack on Ukraine. Not far from my city of Lviv, a russian rocket hit residential buildings in the village. 5 people died. My region is considered safe. But it is not so. As long as russia exists, there are no safe places in Ukraine.	Привіт, друзі! Здається я знову зникаю, щоб потім з'явитися... Минулий тиждень був важким. Про це розповім детальніше згодом. Я помітила, що коли мені сумно чи якісь проблеми, то я не можу писати. Немає натхнення. От і зараз... Хотіла поділитися з вами радістю від споглядання природи. А тут прочитала про нічний масований ракетний удар по Україні. Неподалік від мого міста російська ракета влучила у житлові будинки у селі. Загинуло 5 людей. Мій регіон вважається безпечним. Але це не так. Доки існує росія, безпечних місць в Україні нема.

Hi, dear friends and clouds lovers! I seem to disappear again, only to appear later... Last week was difficult. I noticed that when I'm sad or have some problems, I can't write. No inspiration. And now... I wanted to share with you my joy of contemplating nature. And then I read about the nighttime massive missile attack on Ukraine. Not far from my city of Lviv, a russian rocket hit residential buildings in the village. 5 people died. My region is considered safe. But it is not so. As long as russia exists, there are no safe places in Ukraine.

Привіт, друзі! Здається я знову зникаю, щоб потім з'явитися... Минулий тиждень був важким. Про це розповім детальніше згодом. Я помітила, що коли мені сумно чи якісь проблеми, то я не можу писати. Немає натхнення. От і зараз... Хотіла поділитися з вами радістю від споглядання природи. А тут прочитала про нічний масований ракетний удар по Україні. Неподалік від мого міста російська ракета влучила у житлові будинки у селі. Загинуло 5 людей. Мій регіон вважається безпечним. Але це не так. Доки існує росія, безпечних місць в Україні нема.


Now let's go back to... the clouds. Recently, my friends took me on a trip. I wasn't feeling very well. But... Two hours' drive and we are in the foothills of the Carpathians. Where will we go? The decision was born spontaneously, on the way... To find one interesting secret place in the forest, we had to leave the car on the side of the road, and then walk on a long bridge over the river. In the morning and in the evening of that day, wet snow fell. But in the afternoon, a bright spring sun appeared in the sky. The clouds delighted with their majesty. It is an unforgettable feeling to walk across this bridge. A wide and clear river below, clouds above. The feeling of space is amazing. The city and problems are left behind... I want to stretch such moments for a long time! Spring is coming, and the victory of good over evil will come. I hope.	А тепер повернемося до... хмар. Нещодавно друзі витягнули мене у подорож. Я не дуже добре почувалася. Але... Дві години дороги і ми в передгір'ї Карпат. Куди ми поїдемо? Рішення народилося вже спонтанно, в дорозі... Щоб знайти одне цікаве таємне місце в лісі, нам слід було лишити машину на обочині, перейти дорогу, а потім пройти по довгому мосту через річку. Вранці та ввечері того дня падав мокрий сніг. Та вдень на небі з'явилося яскраве весняне сонце. Хмари радували своєю величчю. Це незабутнє відчуття — йти цим мостом. Внизу широка і чиста ріка, вгорі — хмари. Відчуття простору п'янить. Місто і проблеми лишаються позаду... Хочеться такі моменти розтягнути надовго! Весна настає, а з нею і перемога добра над злом. Сподіваюся.

Now let's go back to... the clouds. Recently, my friends took me on a trip. I wasn't feeling very well. But... Two hours' drive and we are in the foothills of the Carpathians. Where will we go? The decision was born spontaneously, on the way... To find one interesting secret place in the forest, we had to leave the car on the side of the road, and then walk on a long bridge over the river. In the morning and in the evening of that day, wet snow fell. But in the afternoon, a bright spring sun appeared in the sky. The clouds delighted with their majesty. It is an unforgettable feeling to walk across this bridge. A wide and clear river below, clouds above. The feeling of space is amazing. The city and problems are left behind... I want to stretch such moments for a long time! Spring is coming, and the victory of good over evil will come. I hope.

А тепер повернемося до... хмар. Нещодавно друзі витягнули мене у подорож. Я не дуже добре почувалася. Але... Дві години дороги і ми в передгір'ї Карпат. Куди ми поїдемо? Рішення народилося вже спонтанно, в дорозі... Щоб знайти одне цікаве таємне місце в лісі, нам слід було лишити машину на обочині, перейти дорогу, а потім пройти по довгому мосту через річку. Вранці та ввечері того дня падав мокрий сніг. Та вдень на небі з'явилося яскраве весняне сонце. Хмари радували своєю величчю. Це незабутнє відчуття — йти цим мостом. Внизу широка і чиста ріка, вгорі — хмари. Відчуття простору п'янить. Місто і проблеми лишаються позаду... Хочеться такі моменти розтягнути надовго! Весна настає, а з нею і перемога добра над злом. Сподіваюся.

And cloud therapy again... Love the clouds, #166 (EN-UA)

Thanks for your visit and support!

Join the great contest by @tobetada Love the clouds. Rules you can read here;)

See you dears!