Про страх і розчарування (вірші у формі верлібру)

Довгий час я не могла висловлювати свої почуття. Та й не розуміла, що відчуваю, бо уникала подивитися на них.
Через це почуття почали знаходити вихід і виражатися віршами. Моя рука їх писала, а я нічого не розуміла. І лише прочитавши написане, я починала розуміти, про що це.

Сподіваюся, ці та інші вірші знайдуть того, кому потрібен поштовх, щоб висловити свої придушені почуття.

🌺🌺🌺🌺🌺🌺🌺🌺🌺🌺🌺🌺🌺

Вона сама створила цю ілюзію.
Спочатку повірила в неї.
А коли все почало справджуватися, втратила віру.
Вона вирішила, що не заслуговує на це,
Адже звикла думати, що за радість карають.

(Травень 2019, Diana Maria)

Adobe_Post_20201125_2341020.38642733489909786.png

💮💮💮💮💮💮💮💮💮💮💮💮💮💮💮💮💮

Вона думала, що завжди буде кара за те, що висловиш свою думку,
Тому вирішила сидіти тихенько в куточку

Вона не хоче, щоб її карали за її погляди.
Їй не потрібен їхній гнів.
Вона вже достатньо отримала.

Тепер все життя вона буде задовольняти їх,
Мовчати про свої думки,
Тільки щоб відповідати їхнім поглядам.
Адже вона до смерті боїться гніву.

(Травень 2019, Diana Maria)

Adobe_Post_20201125_2337110.8224498400683223.png

🏵🏵🏵🏵🏵🏵🏵🏵🏵🏵🏵🏵🏵

Ми відкривали своє серце, -
А нас не розуміли.
Тому ми вирішили розчаруватися,
Щоб більше не боліло.
Ми вирішили закрити своє серце.
Але тепер мерзнемо без любові.

(Травень 2019, Diana Maria)

Adobe_Post_20201125_2339290.5334344968558066.png


Фото взяті з ресурсу pixabay.

H2
H3
H4
3 columns
2 columns
1 column
Join the conversation now
Ecency