Простіше стулити повіки. Не слухати зайвий галас. Редагувати майстерно знімки, Регулюючи правду й яскравість. Чому ж тоді вабить щирість? Недосконалість деталей? Красу надає особливість! Яку надто часто

Навіть небо сьогодні зраджене. Сірими хмарами. Лататтям туману. Німіють у вікнах фігур відображення. Зникають звичні грані. Плескає вітер криштальною зимністю. Монохромність стає звичкою. Трави дивують

Ми познайомились з ним ще в теплий осінній день. Справжнє гніздечко було облаштоване з кленового листя. Котик ніжився і борсався у ньому, аж поки сонце не сховалось за хмару. Тоді мій новий знайомий утік

Грає кольорами листопад. Міжсезонний мікс в природі. Хтось бачить яскраво, А хтось – в сірих тонах. На яку точку зору Ви згодні? November is playing with colors. Seasons are mixed now in nature. Someone

Картаті присмерки Мальовані прозорими пензлями У засинаючих вікнах. Мов паралельна дійсність Чужої уяви. Танцюють хмарними петлями, Веселками квітнуть – Щовечірня забава. Аж доки небо не згасне. Тоді ніч

No more leaves – welcome a new season. Season of weather forecasts And of "to stay at home" reasons. Time of hot tea and unlimited coffee. Welcome new Winter! See you not soon, Autumn! Листя

Я розповім тобі про що моє мовчання: Про тихі хвилі, листопад дощі... Шепоче осінь про натхнення й сподівання. Пелюсткам сонячним радію без причин. Публікую для вас власні вірші та фото Бажаю вам сонця

Here is my entry for the #monomad challenge. This is a shot without any filters. My new hat – welcome, please:) I share with you my own photos (Samsung S9+) I wish sunshine to your Soul in spite of any

Велика цінність – Звичайна тиша. Не мертва, не болюча, А проста і невимушена. Коли в домі тепло, у рідних все добре, Мріяти легко І ніжним, і гордим. Слухати тишу. Бажану, творчу. Дивитись на місто, Яке

Дерева зіржавіли. Тіні стали мереживні. Світла прогалини все менш обмежені. Небо блакиттю ллється крізь віти. Мов зачароване, зловлене миттю... Публікую для вас власні вірші та фото Бажаю вам сонця на

Вклоняються розхристані дерева. Дивуються, що літо промайнуло. А я ж собі дивлюсь у небо. І цей момент у пам'яті карбую. Публікую для вас власні вірші та фото Бажаю вам сонця на душі за будь-якої життєвої

Нічого зайвого. Ловлю проміння. Крізь золотаві хмари Крихти тепла осіннього. Кольори гріють затишком. Зошит рясніє віршами. Ніби такі прості радощі! Небо поволі глибшає... Публікую для вас власні вірші

Життя навчає помірності. Ні до чого поспішні рішення. Насолодитись осінньою ніжністю Буває набагато складніше, Ніж вести розмови та роздуми, Ніж жалітись і страждати. А простим життям насолоджуватись Чомусь

Осінь лиється з-поміж хмар. Вигинає деревам віти. По калюжах і по дахах. Барабанними краплями сипле. Розганяє всіх по домах. Навіть самих вкрай романтичних. Осінь лиється з-поміж хмар. Ніби когось далекого

Когда любви застенчивая ветвь Покроется зелёными листами, Будто корабль, покидая верфь, Она скользнет со вдохом меж волнами. И в дальний путь, звездой ведома, Уходит в ночь, в бездну миров. Все впереди

Уникаєш того, що болісно? Навіть пам'ять тобі підіграє. Мариш, ніби в своїй невагомості. Час потроху у вічність спливає. Публікую для вас власні вірші та фото Бажаю вам сонця на душі за будь-якої життєвої

Втрачаються зв'язки важливі. Бо хід думок уже не актуальний. Розмови стали дратівливі. Хтось надто вільний, Хтось – занадто ідеальний. Малюємо свій світ із звичних фарб, Міняючи потріскані на свіжі. І

Не весь монохром о грусти. Иногда цвета просто лишние. Главное взгляд не упустит. Тренирован ночными вспышками. То ли лунными, то ли фонарными Лучами рисуются контуры. Картины в памяти парные. Взгляд взглядом

First days of Autumn bring juicy colors. Enjoy with me:) I share with you my own photos (Samsung S9+) I wish sunshine to your soul in spite of any weather in your life! @sonyanka

Не цілуй, як не солодко разом мріяти. Обійди калюжі й незнані трави. Якщо вільно без мене дихаєш, Не цілуй лиш заради забави. Золотіє потроху поле. Небеса невпинно сивіють. Не лишайся, якщо кличе доля.