When friends are named "Friends"? What is this friendship at all? When calling the so-called "friend" every three months or less, which I know almost from the start of his adult life, agree that telefonuvatymemo each other more and still perform some of us might call far during the six months. -It Then be called "friendship" and friend, in this case, "friend"? Once a large company of girls and boys, which we often spent a fun time considered friends. One thought one friend or girlfriend and hoped that it will last forever. We were teenagers. Now the company is going extremely rare, can not say that whoever it is ready to sacrifice at least something to help another. But all too happy to see each other and together, remember these incredibly happy times and just something nice to spend time. Can you believe that we are now also "friends"? Perhaps all is that they were originally, and then suddenly stopped? Do we really were "friends" ?. Interested exactly idealistic notion of friendship, which one can consider precisely what is called "friendship." With age it becomes something less than friends. Fewer number of people we can help solve their problems and share their thoughts. Then everyone would consider a friend and his friend, and now the opposite - doubt and say that it is familiar. Schozh, then, with the length of our life friendship price increases or otherwise impaired friendship? They say a true friend can be only one, that is, as the acquisition of experience valued friendship quality and not quantity, as before. Eventually important reliability, security, stability, timeliness and vpevnennist. The same is true friendship. Increasingly difficult to believe many, one or two - better. What if now all those people can call friends. Somehow they present or former friends. Earlier feel comfortable number was because they became friends, and now it is important to be a confident how well people around at your surroundings and here are completely opposed to other needs and requirements. People around a lot, but really needed for a lot of people away difficult. Important are a dozen friends, all of whom still wanted to reconcile in his own world, and that at least one or one for whom soul and sore and happy, who without hesitation call matter how long had not phoned with whom meeting at least one in six months is not other than daily, who will change with you or this did not pay attention, who will answer questions correct ... it is true these people in their environment with age want to call "friend." Therefore, I will assume that friendship does not increase in value and are no less valuable -She eventually only changing with us.
Коли друзі стають іменно “друзями”? Що таке ця дружба взагалі? Коли телефоную так званій “подрузі” раз на три місяці чи рідше, котру знаю майже від початку свого свідомого життя, домовляємося, що телефонуватимемо одна одній частіше і всеодно хтось з нас можливо зателефонує напротязі півроку. -Це тоді можна назвати “дружбою”, а подругу, в даному випадку, “подругою”?
Колись велика компанія дівчат та хлопців, якою ми часто і весело проводили час, вважалася компанією друзів. Один одного вважали другом чи подругою і надіялися, що так буде завжди. Ми були підлітками. Зараз ця компанія збирається вкрай рідко, не можу сказати, що кожен, хто в ній знаходиться, готовий пожертвувати хоч чимось, щоб допомогти іншому. Але усі дуже раді бачитися між собою та разом, згадувати ці неймовірно щасливі часи та просто якось гарно проводити час. Чи можна вважати, що тепер ми теж “друзі”? Можливо взагалі таке, що спочатку ними були, а потім раптом перестали? Чи дійсно ми були “друзями”?. Цікавить саме те ідеалістичне поняття дружби, яким кожен може вважати іменно те, що називається “дружба”. З віком саме друзів стає чомусь менше. Все меншій кількості людей ми готові допомогти вирішити їх проблеми та поділитися своїми думками. Тоді хотілося вважати кожного знайомого своїм другом, а тепер навпаки, - сумніваємося і говоримо, що це знайомий. Щож тоді виходить, з протяжністю нашого життя ціна дружби зростає чи навпаки дружба знецінюється?
Кажуть, справжній товариш може бути лиш один, тобто по мірі набуття життєвого досвіду цінується якість дружби, а не кількість, як до цього. З часом важлива надійність, безпека, стабільність, своєчасність та впевненність. Те саме стосується дружби. Все частіше складно вірити багатьом, одному чи двом - легше. Що тоді, що тепер цих усіх людей можна називати друзями. Так чи інакше вони друзі колишні або теперішні. Раніше комфортно було відчувати кількість, тому вони стали друзями, а тепер важливо бути впевненним наскільки якісні люди навколо в твоєму оточенні і тут напротивагу стають зовсім інші потреби та вимоги. Людей довкола багато, але справді потрібних для себе людей багато відібрати складно. Важливими стають не десяток знайомих, усіх яких раніше хотілося би посвятити у власний світ, а той хоч один чи одна, за котрого душа і болить і радіє, кому без сорому телефонуєш незалежно як довго до цього не телефонував, з ким зустріч хоч одна на півроку буде не іншою, ніж щодня, хто змінюватиметься разом з тобою або на це не звертатиме уваги, хто відповість на питання коректною правдою… Саме таких людей в своєму оточенні з віком хочеться називати “другом”. Тому, дозволю вважати, що дружба у ціні не зростає та не буває менш цінною, -вона з часом всього лише змінюється разом з нами.
